Недавно представник МЗС України висловив думку, що стрілянина в місті Мукачеве Закарпатської області може призупинити євроінтеграцію України, зокрема - безвізовий режим до країн Шенгенської зони.

Хто і як би не писав про це, але незаперечним є факт, що йдеться про виважену, дипломатичну, і справедливу заяву закордонного відомства України. Можливо, дещо передчасно відреагувало міністерство словами посла з особливих доручень. Але, зважаючи на мовчанку інших високопоставлених українських чиновників, реакція МЗС України сприймається як вчасна реакція офіційного Києва.

Таким чином МЗС України залишає собі простір для подальших дій і на Заході, і на Сході, і в нашій державі - як би не розвивалися події.

Звичайно, недавні події в Мукачевому детально вивчають і відслідковують в ЄС. Відверто кажучи, авторитету нашій державі це не додає. Однак, перебільшувати їх не варто. Адже можна навести низку прикладів, зокрема зі «старих» країн ЄС, де внаслідок подібних явищ було не менше загиблих, ніж в Закарпатті та використовувалася нелегальна (і здебільшого чомусь російська) зброя.

Звичайно, ми не помилимось якщо ще раз «подякуємо» сусідові-агресору за зброю в Україні, з допомогою якої нас знову стримують від ідентифікації. «Подякувати» також за диверсії, які чомусь подібні до диверсій НКВС та МДБ СРСР в Західній Україні 40-50-х років минулого століття, свідками яких є ще багато людей. І це добре знають та враховують в ЄС, і в США, про що свідчать, зокрема, санкції проти нашого ворога.

Водночас, варто наголосити, що стан євроінтеграційних процесів в Україні, зокрема підготовки до безвізового режиму, визначається насамперед загальними реформами в нашій державі, які мало залежать від МЗС. Про деякі газета вже згадувала. Однак, йдеться про сотні аспектів, з яких формується загальна картина України, де Мукачівські події є лише епізодом. Важливим, але не єдиним.