Про Георгія Туку.

Перше. Ані про самого Туку, ані про його Народний тил, я не чув нічогісінько поганого, навпаки - мушу бути щиро їм вдячний. Саме в їхньому фонді я проходив тренінг з тактичної медицини. Вельми цікавий тренінг, до речі.

Друге. Що таке опір системи реформам - наразі Тука відчує на власній шкірі, і гадаю, багато в чому зрозуміє ремства Бірюкова і може навіть візьме назад деякі свої слова щодо "Фенікса". А ви уявіть собі чінушу з перспективою на Луганську ОДА. Він роками видряпувався по щаблях влади. Вигризав собі місце під сонцем. Йшов на будь-яку підлість і будь-яке неподобство заради влади. Формував собі команду з таких самих диких тваринок. І що? І майте волонтера на чолі ОДА. А-а-а-а-а-абідна!

На місці Туки я б зараз пристебнув ремені - буде трусити й мотиляти.

Третє. З огляду президента - хід справді сильний. По-перше, ніхто не скаже що призначили "колишнього" (а кого, бл*ха ще призначати, якщо 95% керівників рангу голови ОДА - колишні, 5% - команди Саакашвілі і Коломойського?). По-друге - тепер справа придушення контрабаса на Луганщині в руках людини настільки мотивованої, що далі нема куди. По-третє, коли у Туки все вийде (а я чомусь переконаний в цьому), вже його команда стане резервом кадрів для інших регіонів. Як і команда Саакашвілі до речі.

Президент скажено, неймовірно, нелюдськи ризикує цим призначенням. Прикордонна з Росією область, ще й прифронтова, ще й зона гуманітарної катастрофи... Стара система, з душом симпатії до ДиРи зараз на пару зійде аби завалити діяльність Туки і через нього зробити козячу морду президентові. Тут зараз можна чекати такого саботажу, що хай Бог милує.
Але - дядько Петро знає що робить. Гадаю Тука - також.