Якісь дивні тенденції. Поки спеціальної назви не маю. Але, зважаючи на те, як довго шукаю нову роботу, про це ще буде час подумати.

Знаєте, от що. Колись, коли я була маленькою (на першому курсі:), дуже хотіла бути телеведучою. Із часом зрозуміла, що університет готує з мене газетяра. Ні, я не змирилася, я справді полюбила газету. І досі люблю, але читаю зі планшета.

Побула позаштатним кореспондентом, репортером агентства. Пізніше – редактором стрічки новин (ну, майже випусковим). Зараз знову шукаю репортерську роботу.

І що ви думаєте? (Поки писала дещо придумала.) Шукає наша журналістика в основному переписувачів новин. Пишеш новий заголовок, перефразовуєш перший абзац, у другому ліпиш посилання або кілька перепосилань, далі – перетягування з місця на місце фактажу і ляп новий бек.

І отут у мене протест. Тут я пам'ятаю дози натхнення з універа. Здобуте вміння писати і здобувати інформацію в реальному режимі. На цьому місці хочеться ставити багато крапок...