Не особливо люблю розповідати про те, чим займаюся зараз, але, певно, мушу. Країні потрібна сформована нація, а не знову раби влади. Країні потрібні справжні патріоти, а не майбутні зрадники за пляшку горілки. І не ждіть подачки від урядовців, навіть в межах невеликої провінції. Лампасовані чини не принесуть вам Европу на таці з бутербродами. Бо багато хто обвішався стрічками, ходить до церкви, називає себе патріотом і навіть бандерівцем, але в багатьох випадках все це показуха. Патріота будують всередині себе!

Тепер перейду до діла. Досить давно я себе привчив не гидити під ноги, навчив і малого порожні пляшки з-під напоїв та обгортки від цукерок викидати до смітника. А навесні, під час пікніків біля річки Верещиці, став і прибирати навколишню територію.

Із відкриттям купального сезону ми облюбували собі місцинку, де викосили добротний лан. В мене є свої рагулі, з яких потроху формую українців. Ніякого рабства. Працюємо нарівно. Один з моїх рагуликів із бухлом підв'язався навіть – подивлюся, що далі буде. І хоч Бодя не часто ходить на купання з нами, але часом буває. Отож, ми з ним. а потім самі розчистили навколишню територію до містка – все, що горить, і що ні, його виніс до контейнерів. До води принесли гранітні глиби – тепер не треба пробиратися через мул. А далі водорості, пляшки, недобитки, підводне гілля щоразу вичищаємо.

Ганяю підлітків, які б'ють об трубу поруч скло. Примушую прибирати шкоду. Я вже не раз різав ноги. Тепер вони мені в часи відсутности справляють по-великому нужду. Були і конфлікти, але ж я не пальцем стріляний. А далі знайшли дошку, зробили поміст, щоб вилазити, виловив кругляк, зробив лавку для рибалок. Також майже напроти розчистив ще одне місце, бо вид негарний. Ото все, кропиву, гілки. Буває, пияки заходять. Прошу хлопців не смітити. За містком теж прибираємо до будинків.

І от за півтори місяці результат. Рідко коли до дороги сміття підбираю – люди менше стали гидити. Сьогодні прибирав пляшки, целофан та недобитки із рибалчиного місця – хлопців зустрів. дали ще пакета, бо вони теж санітари. Я й не знав. Не пам'ятаю. але, здається із 5 сотні. Не так ретельно як я, але кропива є кропива. Та я й худіший, комусь і кропиви боятись. Вони пішли дерева обпилювати, а я поніс виловлені та «знайдені» трофеї до контейнерів.

До чого я все писав? Українець там, де затишно, а не там де хохли нагидили. Будьте українцями на своїй території, яку обрати можете самі. Я скілько варіянтів проробляв і врешті-решт знайшов найправильніший. Раніше робив тихцем прибирання, але ж так людям не доходить, хто вони.