Прочитав коментар російського «демократа», що реформи у Грузії робив Бендукідзе, а Саакашвілі просто поряд стояв. Не перший раз таке бачу. Ясна річ, що це не так. Адже реформи – це не блага вість і не мрія, це певна послідовність дій на законодавчому рівні, підкріплені можливостями силових структур.

Каха Автандилович не мав впливу на президентську вертикаль і на парламент, в якому «націонали» Саакашвілі мали конституційну більшість і без особливих дискусій голосували за законопроекти, які були потрібні для розчищення авгієвих стаєнь і будівництва нової держави.

Отже, без політичної волі, особистого прикладу і поєднання кнута й пряника нічого б не було. Три складники – бажання і політична команда Міхеіла Саакашвілі, знання і принципи свободи Кахи Бендукідзе, непримиренність до бандитів і некорумпованість Вано Мерабішвілі – й уможливили різкий відрив країни від потворного минулого. І це якраз те, чого нема, на жаль, в Україні.