5 серпня 2015 р. Кабмін з подачі Мінсоцполітики повернув корупційну схему, що діяла ще з 2008 року. Цинізм ситуації полягає у тому, що лише місяць тому ця схема перестала працювати. Спочатку робимо вид, що реформували галузь, а потім повертаємо все як було - новий рецепт реформ від Кабміну? Але все по порядку.

З 2008 р. в Україні діє незаконна система сертифікації, яку «кришує» Мінсоцполітики. Справа у тому, що в нашій країні діє обов'язкова або державна система сертифікації, і продукція, яка має бути сертифікована, перерахована в Наказі №28 від 01.02.2005р. Вся інша продукція сертифікується добровільно, включаючи технічні засоби реабілітації (ТЗР). Але ще папєрєднікі папєрєдніків вирішили інакше: всі мають платити за якийсь «галузевий» сертифікат ТЗР одному єдиному ДП «Центр сертифікації технічних засобів реабілітації та послуг», що знаходиться у м. Харків. Ми вже рахували, скільки грошей втрачає бюджет через це, і вказували суми в 5-10 млн. грн. щорічно. При цьому, ці суми не є значними, головне в цій схемі - контроль ринку. Адже наданням сертифікатів можна контролювати конкуренцію, не допускати на ринок певних гравців, створювати монополії і завищувати вартість кінцевого виробу. Схему вдало використовували при Ющенко, Януковичу, і лише після другого Майдану почались зміни.

15 січня 2015р. був прийнятий ЗУ «Про технічні регламенти і оцінку відповідності», який вводить європейські стандарти ринкового нагляду і унеможливлює легкий заробіток з 01 липня 2015р. Мою розмову про технічні регламенти з заступником міністра економіки Максимом Нефьодовим можна почитати тут. Спротив зі сторони учасників схеми був просто жахливий, я чув і розмови про поховання протезної галузі від деяких діячів, і те, що Фонд соціального захисту інвалідів припинить оплату ТЗР, і що з'явиться новий податок на медичні вироби, та ще багато нісенітниці. Аж настало 01 липня і нічого страшного не сталося, правових засад для припинення здійснення оплати немає, як і раніше, і ніхто не почав фурами возити контрабанду з Китаю. Більш того - на ринок почали виходити нові фірми: Ossur, Touch Bionic, beBionic. Єдине що не змінилося - бажання чиновників повернути «схему».

Свої висновки щодо незаконності такої процедури давали декілька державних установ, найбільш прямими були висновки Державної регуляторної служби (ДРС). Спочатку голова служби Ляпіна К. М. ще 26 лютого 2015р. написала міністру соціальної політики Розенко П. В. наступне:

«... існуюча система забезпечення інвалідів технічними засобами реабілітації насамперед спрямована на збагачення посадових осіб і окремих державних службовців, що в умовах трагічних подій на сході України є не тільки протизаконним, а і таким, що виходить за межі моральних норм суспільства».

Реакції нуль, і тому голова ДРС пише вже на прем'єр-міністра України Яценюка А. П.:

«В той же час, існування незаконної відомчої сертифікації призводить до можливості маніпуляцій за рахунок штучної фільтрації доступу на ринок, що одночасно звужує права осіб з обмеженими можливостями...»

Були спроби від Мінсоцполітики узаконити цю сертифікацію внесенням до 28 наказу, розробкою окремих технічних регламентів тощо. Але 1 липня 2015р. настало, сертифікація не діє, наче, ми перемогли. Але не тут було! 5 серпня 2015р. Розенко П. В. піднімає на засіданні Уряду питання щодо відстрочки до 1 січня 2016р. розповсюдження дії технічного регламенту на ТЗР шляхом внесення змін до Постанови КМУ №753 від 2 жовтня 2013р. До речі, це була вже не перша спроба повернути стару «схему», адже якщо технічний регламент не діє, то знову повертається у гру та сама галузева сертифікація. Раніше жорстка позиція МЕРТ, МОЗ, МО та ДРС стримувала прийняття такого рішення, але цього разу воно було прийнято більшістю голосів. Павло Валерійович скористався тим, що мало хто розуміється в темі, тому шляхом залякувань і маніпуляцій фактами він зміг набрати більшість голосів. При цьому зауваження МЕРТ, МОЗ і ДРС до проекту змін просто не були враховані. Також варто пам'ятати, що головним відповідальним за галузь ТЗР є перший заступник міністра соціальної політики - Шевченко В. В.

Аргументація Мінсоцполітики теж на найвищому рівні - «підприємства були не готові». І самі пишуть, що на таку роботу потрібно 3-5 місяців. Шановні, а з січня (момент прийняття закону) до серпня скільки місяців пройшло? Порахувати, чи ви самі? Думаю, що основним мотивом є самодекларація зі сторони виробників продукції і вільний вихід на ринок - це нікого не влаштовує. А де персональна вигода? За новими технічними регламентами майже всі ТЗР підпадають у так звану «першу категорію ризику», за якою оцінка відповідності проводить сам виробник, і всю документацію він зберігає у себе. Для чиновника це значить, що підприємець не прийде до нього в кабінет, відповідно, ніхто не буде «домовлятись».

Для справедливості варто зазначити, що питання до нових процедур деколи дійсно виникають, але це нормальний робочий процес. Можна зустрічатися, говорити, приймати рішення і рухатись далі.

Ось вам і видимість реформ: відмінили корупційну схему, затягнули паски на 1 місяць і знову зробили так, як звикли. Нове керівництво Мінсоцполітики позиціонує себе в якості реформаторів, але такі дії - це щось зовсім протилежне реформам. Цікаво, що на погоджувальній нараді в Кабміні перший заступник міністра соціальної політики Шевченко В. В. казав, що він сам завжди був проти сертифікації, а потім писав листи, щоб її залишити. До яких пір маніпуляції, дволикість і імітація реформ буде нормою в нашому Уряді? Можливо, саме цей пан надає некоректну інформацію міністру?

ГО «Підмога.інфо» жорстко відреагує на факт повернення старих корупційних схем і буде консолідувати навколо себе громадський сектор, щоб всі ці кулуарні рішення стали відомі кожному громадянину України. Якщо до нас знову не прислухаються, ми будемо вимагати відставки всього керівного складу Мінсоцполітики, оскільки за майже рік роботи вони довели, що не можуть виконувати свої посадові обов'язки. А якщо брати директорів департаментів, то вони працюють вже не перший рік і обслуговують ці схеми при будь-якому керівництві. Більше того - вони не просто пасивні, а й захищають ті бюрократичні «надбання», від яких страждають українці.