Очевидним фактом є те, що в Україні досьогодні не проводилася системна робота, спрямована на встановлення, арешт в рамках українських кримінальних проваджень та подальше стягнення майна колишніх високопосадовців і їх підставних осіб.

Однак ситуація щодо повернення активів виглядає ще гірше зсередини системи.

Так, в МВС досьогодні немає інформації щодо того які, в якому розмірі і, головне де, в яких країнах і банках, заморожені активи.

Теоретично ця інформація може бути в Держфінмоніторингу та Генеральній прокуратурі щодо її проваджень, але і це - не факт. Адже чекати, що після введення санкцій нам "на блюдечці" піднесуть списки рахунків та коштів осіб, яких Європа попередньо визнала такими, що порушили законні інтереси України, а Україна навіть не розпочала щодо них кримінальних проваджень та не звернулася з відповідними запитами щодо того, що і де арештоване, марно.

І це підтверджує ту проблему, про яку нам наголошують всі міжнародні спостерігачі: відсутність співробітництва між різними органами державної влади, зокрема правоохоронними. І ще гіршу проблему щодо комунікації з іноземними партнерами. Відсутність ініціативи з боку України.

Тому що санкції - це була та тимчасова "рука допомоги", яка нам була простягнута ще півтора роки назад Європою та Світом. Від нас чекали порушення кримінальних справ по відношенню до осіб, попереджувальні заходи щодо яких були введені світом, та звернення до країн-учасниць санкцій з клопотаннями щодо арешту активів таких осіб вже в рамках власних кримінальних справ.

Проте Україна цього не зробила. По великій кількості осіб справ порушено взагалі не було і вони почали звільняти свої активи з-під санкцій на підставі рішень Європейських судів. По решті не було направлено елементарних запитів з метою виявлення коштів та майна.

І це при тому, що сама наявність такого майна за кордоном в більшості фігурантів санкцій - це вже підстави для порушення кримінальних справ по факту незаконного збагачення, адже майже всі вони - високопосадовці з невеликими, порівняно з вартістю їх закордонних активів, офіційними доходами.

Наразі Управління із забезпечення повернення активів, набутих злочинним шляхом, МВС України розпочало роботу по виявленню активів, які заморожені (та які вже були розморожені) в рамках санкцій країн Європи та світу. Проте по деяким особам відсутня навіть юридична підстава робити такі запити (щодо Юрія Іванющенка наприклад), адже щодо них не має підозр у відповідних кримінальних провадженнях.

Слідство МВС пояснює це відсутністю підстав. Крім того не вбачає підстав і для решти звернень, пояснюючи це тим, що начебто "ми самі повинні дійти до тих рахунків шляхом власного розслідування". А до того нам і знати не потрібно що і в кого арештовано. Така ж позиція, ймовірно, дублюється Генеральною прокуратрою.

Юристам та правоохоронцям, які в усьому світі спочатку шукають майно, а вже після простежують чи є воно результатом кримінально караного діяння осіб, по яким проводиться провадження, така позиція не є зрозумілою. Адже в таких випадках Україні і санкції - не допомога. Що вже казати про майно, яке оформлено на родичів та підставних осіб. Стягнути це при такому підході взагалі буде нереалістичним.