Не можу чути порожніх закликів говорити українською мовою. Натомість треба вимагати у держави і тих, хто відповідальний за мас-медіа, наповнити інформаційний простір українським культурно-мистецьким продуктом!

Ви давно бачили в ефірі атрибути справжньої українськості - українські академічні і народні, танцювальні, хорові колективи, театральні, оперні чи балетні постановки? Українське кіно? Ви чуєте в ефірі українську поезію, українську справжню пісню?!

Ті, від кого це залежить почнуть розказувати вам, що це неактуально і не модно, що це шароварництво і нафталін, що це вчорашній день...

Стривайте! Яке завтра може бути у цієї держави, коли у нього немає "вчора"? Коли тут немає культурної ретроспективи, немає ієрархії митців, абсолютне незнання і невігластво населення щодо своїх акторів, письменників, поетів, композиторів, співаків, філософів, культурознавців, які і творять істине полотно мови?

Тож, копайте глибше - мова без культури це штучне есперанто, інструмент простого спілкування, не більше. А ми ж хочемо, щоб ця мова була живою??? Тоді треба творити культурно-інформаційний простір, в якому мова житиме сама, без будь-яких штучно створених умов...

Та хіба є на це добра воля держави?!