Фото: Фейсбук

Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України», який допоможе розблокувати два переговорні кластери для вступу до ЄС.

Як передає кореспондент Укрінформу, законодавча ініціатива №16119 була ухвалена 266 голосами депутатів, інформує UAINFO.org.

Закон розширює можливості навчання мовами корінних народів України та національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, зберігаючи при цьому українську мову як основну мову освітнього процесу.

Зміни стосуються навчання у школах, оформлення освітніх документів, проведення зовнішнього оцінювання та збереження спеціального статусу закладів освіти.

Українська мова залишається мовою освітнього процесу. Водночас у школах, де є класи з навчанням мовою корінного народу України або національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС, гарантується право використовувати відповідну мову поряд із державною під час навчання та спілкування між учнями й іншими учасниками освітнього процесу в приміщеннях і на території закладу.

Для учнів, які здобувають, або здобули повну загальну середню освіту мовою корінного народу, передбачається можливість за бажанням отримувати завдання зовнішнього оцінювання в перекладі відповідною мовою. Це правило не поширюватиметься на завдання з предметів мовно-літературної галузі.

Читайте також: Мадяр розраховує наступного тижня зустрітися із Зеленським

Також перелік предметів, що викладаються українською, можна буде розширити за рішенням закладу освіти, якщо письмові заяви подадуть батьки щонайменше двох третин учнів відповідного класу.

Закон передбачає можливість надання школам статусу закладу освіти національної меншини або корінного народу України. Школа, у якій понад 50% учнів навчаються мовою національної меншини — офіційною мовою ЄС, зможе отримати статус закладу національної меншини. Якщо в закладі є клас із навчанням мовою корінного народу України, він матиме право на статус закладу освіти корінного народу.

Керівник або заступник керівника закладу національної меншини чи корінного народу повинен буде володіти не лише державною, а й відповідною мовою національної меншини або корінного народу з урахуванням вимог типових штатних нормативів. Освітні програми таких закладів зможуть передбачати вивчення національної історії, культури, традицій, символіки та звичаїв.

Якщо комунальну школу корінного народу або національної меншини реорганізують чи ліквідують, засновник за заявою батьків повинен буде гарантувати учням можливість продовжити навчання на відповідному рівні в іншому закладі з відповідним статусом, де навчання відбувається відповідною мовою. Такий заклад має бути в межах адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований засновник. Реорганізацію або ліквідацію комунальних спеціальних шкіл, закладів освіти корінних народів і національних меншин пропонується проводити за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Читайте також: Угорщина поінформувала ЄС про намір надавати захист дезертирам з України

Також закон передбачає, що приватні заклади освіти, де є класи з навчанням мовою корінного народу або національної меншини — офіційною мовою ЄС, зможуть не застосовувати вимогу щодо володіння державною мовою до керівників, які обіймають ці посади на момент набрання законом чинності, протягом перебування на посаді, а також у разі повторного призначення на такі посади.

Школи, які вже мали право на статус закладу освіти національної меншини, зможуть зберегти його, якщо учні, які навчаються мовою відповідної національної меншини — офіційною мовою ЄС, становлять щонайменше 20% від загальної кількості учнів. Якщо їхня частка стане меншою за 20%, право на такий статус припинятиметься за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube