Через півтора роки в Азаріва забрали дипломатичний паспорт. У школах Харківщини досі директорують директори шкіл, нахабно посаджені януковичами на звільнені від папєрєднікив без розбору місця. Ну і ще безліч випадків, коли якісь луганські сєпари, які волали «Путєн ввєді» навесні 2014, вже спокійно розгулюють по Києву, бо Путін їм уже все, що треба, ввів по самі гланди, і це було трохи не те, на що вони очікували.

З одного боку, хочеться матюкатися, особливо коли пригадуєш, як нахраписто януковичі саджали на всі керівні посади, аж до начальників ЖЕКів своїх кадрів, аби донецький. Це ж вони скрізь ще зачаїлися й сидять – саботують, чекають на реванш. Це дуже небезпечно.

З іншого думаєш – стоп. Значить чинна система таки не заточена під репресії. Функціонує в звичайному для нас режимі бюрократичного нехлюйства. Ще не зрозуміло, що небезпечніше. Бо потім же не зупиниш, якщо маховик розкрутиться.