Сьогодні у великого друга нашої країни - Японії - велике свято.

110 років тому японці отримали перемогу у війні з росіянами.

Не повірите, але до сьогодні цю перемогу святкують на офіційному рівні. І якщо ви привітаєте сьогодні сучасного японця з перемогою, він знатиме, з якою.

Я приєднуюсь до цих вітань. І для тих, кого здивував візит путінського телепузіка мєдвєдєва на Курильські острова саме зараз, ще трошки історії.

Ці острова по праву переможця у далекій війні належать Японії. Але Совєтській союз анекусував цю територію в 1945. Згребувавши усіма міжнародними нормами. Начхавши на право. За законом сили.

Мєдвєдєв поїхав туди у цей величний для Японії день, щоб підтвердити: Росія є правонаступником усіх радянських ляпасів, розданих світу. Це - такий самий ляпас, який отримав світ, коли росія анексувала Крим.

Це - біль на покоління. Коли я працював в Першому Уряді, ми зупинили будівництво Керченського мосту. Бо паперєдніки заклали в бюджет фінансування цього об'єкту на деситиліття вперед. Тоді на прес-конференції я сказав щиро: "Росія нам не брат, не друг, і навіть не добрий сусід".

Вже наступного дня Путін на своій прес-конференції заявив, що ми братні народи. А вчора і Президент України підтвердив, що ми - не браття. До чого це я?

Думаю, що історія наведе порядок. Україна святкуватиме День Своєї Незалежності. І я як людина Вільної Гідної Гуманної держави почуваюся шляхетно.

Колись я обов'язково поїду в Японію. І в Росію. На могилу мого друга Бориса Нємцова. В його Росію, не туди, де курилинаші і кримнаш. Це буде скоро.