У мережі циркулює думка, що ніколи, ніколи Донбас не буде українським. Так що варто про нього забути і розбудовувати Украну там, де це можливо.

(Наприклад, у діаспорі, десь за Океаном. Бо, якщо керуватися логікою вибагливих державотворців, то й у Львові Україну вже не збудуєш. Туди поналазила купа окупантоязичних суб'єктів, а львів'яни нічого не можуть з ними вдіяти.)

Насправді, як би це парадоксально на звучало, Донбас українізувати навіть легше, ніж, приміром, Харків, чи Дніпропетровськ.

Саме через ієрархічну структуру тамтешньої громади й ідейний вакуум в головах більшості населення Донбасу.

Тільки частина населення Донбасу, (причому, МЕНША частина) СВІДОМО тягнеться до Москви. Решта хилиться до СИЛИ. Оскільки РФ поки що сильніша і заможніша держава, ніж Україна, то й симпатії жителів Донбасу поки що на боці РФ.

Змінити Донбас цілком можливо, якщо приборкати його референтну групу (іншими словами -- місцеву еліту).

Цей процес постійно провалювався і продовжує буксувати через нездорові амбіції представників дніпропетровського клану, що за будь-яку ціну прагнуть дорватися до влади. А оскільки Дніпропетровський клан є таким же неукраїнським по своїй суті, як і Донецький, то чинником українізації Донбасу бути не може.

Якщо повідбивати волохаті лапи дніпропетровській мафії, які вона постійно тягне до Печерських Пагорбів, Донбас виявиться не таким уже твердим горішком.