Дотеперішні колосальні електоральні досягнення Партії регіонів, яка упродовж майже 10 років беззмінно посідала перше місце у всіх виборчих перегонах, пояснювалися насамперед відсутністю конкурентів. Утім, втеча Януковича та переформатування Партії регіонів в Опозиційний блок поставили хрест на колишніх звитягах "регіоналів". Вже на парламентських виборах 2014 року був перший навіть не дзвіночок, а реальний жалобний подзвін - Опоблок отримав трохи більше 9% голосів. Зрозуміло, що можна говорити про втрату електорату Криму та частини Донбасу, але... все одно для партії, яка мала за собою колись майже половину України - це відверта ганьба.

Липневі соціологічні дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) фіксують, що кількість прихильників Опоблоку продовжує танути. Якщо б вибори відбувалися до Верховної Ради, то за Опоблок проголосувало б 4,1% від усіх виборців і 7,2% з тих, хто планує прийти на вибори. Ще гірша ситуація для Опоблоку фіксується на місцевих виборах - там соціологи говорять, що Опоблок підтримали б 4,1% навіть з тих, хто планує прийти на вибори!

За словами політолога та керівника центру "Третій сектор" Андрія Золотарьова, насправді електорат "регіоналів" нікуди не дівся.

"Виборець Януковича, Партії регіонів нікуди не дівся, але останні півтора роки він перебуває у повній дезорієнтації та зневірі і в основному віддає перевагу тому, щоб просто "не висовуватися", - говорить політолог. Золотарьов вважає, що цю тезу підтверджують вельми скромні результати спадкоємця "регіоналів" Опоблоку на парламентських виборах.

Якщо повернутися до соціології, то видно, що загалом дуже високий відсоток тих, хто не визначився або говорить, що не хоче йти на вибори. В розрізі місцевих виборів таких понад 40%, як свідчить дослідження КМІС. Велика частка серед них і колишніх прихильників Партії регіонів.

На думку Золотарьова це не дивно, адже, ці люди зайняли вичікувальну позицію.

"Власне, на місцевих виборах у колишнього виборця ПР є три варіанти. Перший варіант - просто не прийти на вибори. До цього схиляються люди з типом мислення - не вірю нікому і я стомився, або радикальні прихильники "руського миру". Другий варіант - піти за принципом, усім на зло, мовляв, Опоблок, звісно, «сукіни сини» але це наші «сукіни сини» і при них була "стабільність". Так розмірковують ідейні прихильники. . І третій варіант - люди, які шукають третю силу між Майданом та АнтиМайданом і яка хоче кардинальної зміни навіть не обличь, а підходів",- говорить Золотарьов.

І ось тут Опоблок зустрічається з серйозною проблемою.

На думку Золотарьова, у екс-регіоналів з'являються потужні конкуренти. "Колишні "біло-блакитні" виборці, які не хочуть Опоблок, обиратимуть між ще одними екс-регіоналами з "Відродження" та принципово новою партією мерів "Наш Край". Ці ж дві партії і боротимуться за тих, хто зараз не хоче йти на вибори. Далі вже справа технологічна донести до виборців ідеологію партій. І в цьому плані Опоблок дещо програє новим проектам, оскільки окрім критики влади нічого нового не запропонував виборцям. Тим більш, не забуваймо, що вибори місцеві і де НАТО, і де селищна рада?

"Відродження" поки шукає свою ідеологічну нішу, але найголовніша проблема цього проекту при наявності великої кількості нардепів майже цілковита відсутність розкручених на місцях персон. Натомість, "Наш Край" такої проблеми немає, адже, вже зараз в партії понад півсотні мерів, за якими вже стоять реальні виборці. І за результатами опитування фонду "Демократичні ініціативи" більше 16% українців готові проголосувати за яскравого місцевого кандидата, не залежно від його партійності. 

Крім того, "Наш Край" чітко визначився з ідеологією - це місцевий патріотизм та та чітко визначився з образом ворога за формулою: "люди справи проти популістів". Тому виглядає так, що основна битва за "біло-блакитний" пояс розгорнеться між Опоблоком, який просуватиме добре знаоймі всім старі гасла , та "Нашим Краєм", який тиснутиме на почуття місцевого патріотизму. Тому, скоріш за все, Опоблок буде черезінформаканали (Інтер, наприклад) намагатися дискредитувати "Наш край" і таким чином вибивати під себе фундамент, якого у Опоблоку немає - окремих регіональних лідерів і господарників.

І якщо повернутися до соціології, то можливо причина низьких рейтингів Опоблоку і криється в тому, що він продовжує експлуатувати старі і надто вже глобальні теми, які мало надаються до місцевих виборів. Крім того, Опоблок де-факто працює лише в кількох областях - Запорізькій та Дніпропетровській, де інтереси має Ахметов та у Харківській, де реванш планує взяти Добкін. Навіть Донеччина вже не цікавить екс-регіоналів. У будь-якому разі, уперше за 10 років вибори на Півдні та Сході України обіцяють бути цікавими через велику конкуренцію, і вони можуть поставити крапку в історії існування "біло-блакитного" поясу, який зникне, як колись зник "червоний" пояс КПУ.