За останні півроку Україна здійснила значний поступ у наближенні до європейських правил функціонування ринків газу та електроенергії. Прийнято Закон "Про ринок природного газу", який запрацює з 1 жовтня, на підході розгляд у Верховній Раді законопроекту "Про ринок електричної енергії". Кипить робота з підготовки відповідних підзаконних актів, процедур, порядків.

Ці правила в цілому відповідають вимогам європейських директив, широко відомих як Третій енергетичний пакет ЄС. Разом з тим, цієї осені благі наміри реформ можуть не пройти випробування практикою. Іншими словами, вийде як у відомому виразі: "Гладко было на бумаге, да забыли про овраги". А все тому, що ключова інституція, яка має відповідати за роботу енергоринків у нових рамках, - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) - все ще далека від європейських стандартів. Останні вимагають на рівні закону забезпечити політичну, функціональну та фінансову незалежність цього органу.

Прикметно, що врегулювати питання в Україні намагалися не раз: за останні 10 років, до Верховної Ради було внесено щонайменше 8 законодавчих ініціатив, які стосувалися питання регулювання енергетичних ринків, причому як депутатських, так і урядових.

Фактично, кожне скликання парламенту мало свій "тотем" у вигляді законопроекту про регулятора, який зазвичай взагалі не потрапляв на розгляд. Далі профільного комітету дискусії заходили вкрай рідко. На жаль, подібний старт спіткав і законопроект № 2966, внесений Кабінетом Міністрів наприкінці травня: майже відразу депутатами Артуром Мартовицьким ("Опозиційний блок") та Юрієм Левченком (позафракційний) були зареєстровані альтернативні версії, а Верховна Рада провалила голосування, повернувши документ на доопрацювання (причому лише з третьої спроби, мінімальними 226 голосами).

Однак навіть доопрацьована версія, що надійшла у середині липня, не зняла всіх протиріч. За оцінками аналітичного центру DiXi Group, гостру дискусію серед депутатів викликала ціла низка суперечливих питань, зокрема: який статус НКРЕКП серед органів влади? як формується конкурсна комісія? хто призначає керівництво НКРЕКП? як відбуватиметься ротація членів НКРЕКП? Як уникнути зловживань при фінансуванні роботи НКРЕКП?

Ці та інші ризики призвели до того, що такий довгоочікуваний законопроект "забуксував". Наразі для того, щоб розірвати це замкнене коло, створено спеціальну Стратегічну дорадчу групу. Ініціатива з доопрацювання законопроекту № 2966, яка об'єднала українських та міжнародних експертів, народних депутатів, представників Секретаріату Енергетичного Співтовариства та інших зацікавлених осіб, отримала підтримку з боку Міжнародного фонду "Відродження".

Стратегічна дорадча група розгляне "вузькі місця" законопроекту та, вивчивши міжнародний досвід, запропонує зміни для зняття суперечностей. Більш того, після проходження експертних "фільтрів" та обговорення із депутатами, документ матиме більше шансів на прийняття у Верховній Раді та підписання президентом.

Чи принесе це користь? Безперечно. Власне, такий незалежний підхід до рішення актуальних проблем ми бачимо на прикладі волонтерських "десантів" та добровільних outsource-ініціатив у окремих міністерствах та ОДА. Вони дозволяють сформувати достатній політичний консенсус і дати рішучий поштовх до непростих, але таких необхідних реформ.