Мав честь виступити на Міжнародному економічному форумі у Криниці (Польща – UAInfo) модератором дискусії про європейську політику щодо України, разом із колишнім прем'єр-міністром Литви, а нині членом парламенту Андрюсом Кубілюсом, професором міжнародних відносин Федеріґо Арджентьєрі, керівником Британсько-українського міського клубу Джоном Ґроґаном, а також напевне вам відомим Юрієм Романенком.

Моя позиція стисло викладена нижче.

1. Свого часу План Маршалла для країн Західної Європи був єдиним способом запобігти розповзанню комунізму. Якщо б не цей план, обриси Європи були би нині зовсім іншими.

2. Нині знову загроза наповзає на Європу, і єдиним бар'єром проти хаосу, що рушить зі сходу, є Україна. Україна конче потребує свого Плану Маршалла. Захід має вжити заходів щодо зміцнення України – заради себе, не заради нас.

3. Якщо, не дай Боже, Україна не встоїть, Європа опиниться перед набагато більшим викликом, на який вона вимушена буде давати військову відповідь. Допомога Україні сьогодні – це запобігання великій війні в Європі завтра.

4. Допомога Україні мусить бути цілеспрямована на модернізацію України. Звичайно, гроші мають бути інвестиційними, а не борговими; мусять перебувати під постійним контролем міжнародним та громадським; відповідні умови щодо реформ мусять бути виконані наперед.

5. Таким чином, модернізація України – це ключ до європейської системи безпеки, так само як колись ключом до неї була модернізація зруйнованих Другою світовою війною країн.