Допоки всі о п'ятій ранку спали, Тарас слухав інструктаж розвідника-сапера щодо роботи з вибуховими пристроями – як ставити розтяжки і як цього робити не можна, як їх знімати (а точніше не чіпати:)), як можна робити різні «фокуси» з ВОГами, ефками та РГДехами, детонаторами, дистанційно-керованими пристроями.

Одна з проблем армії, яку я помітив, це небажання військових вчитися. Так, мобілізовані прийшли на певний час, і в більшості їм головне просто перебути той рік, щоб із мінімум напрягів. Контрактники ж, які служать по кілька років, вважають.ю що «все вміють і все знають». Ну, а для багатьох офіцерів солдат має вміти їх слухати і знати мінімум речей.

Однак з іншого боку є люди, які всіма силами намагаються навчити і максимально підготувати своїх бійців, дати їм якомога більше знань із надією, що хоча б щось та й лишиться в голові... На них і є вся надія.