Щоранку я, як і мільйони українців, спочатку дивлюся останні новини з Донбасу. Як пройшла ніч. Передивляюся всю нічну пошту і інформацію, що ТАМ.

Вже два тижні ми маємо відносне затишшя , військові і СММ ОБСЄ констатують відносне дотримання режиму припинення вогню. Кожен день, який пройшов без втрат і людських жертв серед цивільного населення і наших військових - це щастя для мене( думаю, такі ж відчуття у мільйонів).

І я щиро вірю, що кожен такий день наближає нас до кінця війни, а РФ до її ганебного кінця як тоталітарноі держави. Да, такий день перемоги і повного закінчення війни, повернення всіх окупованих територій, в т. ч.  Криму, буде нескоро. Бо проти нас веде війну не тільки армія , бюджет якой в 40 разів більше за наш армійський бюджет і їх абсолютно відморожені маріонетки, а й тому, що піднімає голос внутрішня фронда: хтось мріє реваншу, комусь вибори самодопомагають втратити відчуття реальності і радикально тиснуть туфельку, хтось по нєдомислію.

Але я точно знаю, що кожен, хто виступає проти Мінських угод - мало розуміється в дипломатії та військових справах, ви вже вибачте. Так, ці годи не ідеальні і не виконуються іншою стороною, але вони рік тому зупинили повномасштабний наступ, сьогодні дозволяють стримувати агресора в багатьох речах і допомогли- через їх визнання світом, в т ч ООН, ЄС, США - сформувати потужну проукраїнську коаліцію. Атака на угоди - атака на міжнародну проукраїнську коаліцію, це я говорю абсолютно відповідально.

Мінськ - це дуже важкі переговори.... І я хочу подякувати своїм колегам, які дуже відповідально ставляться до захисту національних інтересів України, яким важко дається ця робота, але які чітко усвідомлюють свою відповідальність і попри атаку на процес роблять свою справу.

І цей відносний режим збереження вогню - для когось привід все одно поверещати з трибун, що це тимчасово, що Мінськ не працює, але для тисяч українських родин, які часто розумніші за політиків - це реальність, що день без втрат, без "Градів" і танкових чи мінометних обстрілів, без 300 і 200  - це час для нашоі армії і нашої дипломатії.

Це час для переговорчого процесу Президента - посилити підтримку України, яка є надійним міжнародним партнером, що свої зобов'язання виконує.

І я ДЯКУЮ нашим військовим, дипломатам (а це сьогодні ФРОНТ).  А наша мінська група теж, дуже хочеться вірити, докладає сюди свій маленький скромний внесок.

Найгарячіше зараз - в безпековій групі. І нас там гідно представляє Є. Марчук. Я вам скажу, це те покоління, яке завжди в формі. Честь чомусь вчитися в них.

P. S. До оптимізму ще далеко. Але ті, хто намагаються загнати нас в суцільну зраду - працюють проти України.