Поділюся сокровенним. Неодноразово доводилося мені в житті стикатися з певним чоловічим (та й жіночим також, чого гріха таїти) перекосом у бік комплексу «ах, як жаль, що не хлопчик» або «ти ж хлопчика хотів, правда?» І в очі так зазирають – шукають підтвердження. А я нічого ніколи не знаходив, окрім як відповісти щось нейтральне і примирливе, типу: «Та все одно» і «Та яка різниця, аби було здорове і щасливе» тощо. А вони цокали язиками і знову за свій оксамитовий фалоцентризм: «Ех, варто, аби хлопчик...» Або вишкіряться і скажуть з такою типу дружньою іронією: «Бракороб...»

І от коли їх питаєш, а от навіщо, мовляв, хлопчик і чим гірша дівчинка, вони відповідають одне й теж. Всі торочать одне й теж: «Та ж для продовження Роду!»

І тут мене врубає: якого такого Роду? Чим дівчинка гірша для продовження Роду? Тільки тим, що вона не з твоїм прізвищем народить тобі онуків? А чим твій рід такий особливий!? Роду! Ти що – монарх чи аристократ? Звідки цей пафос шляхетський і апломб у посполитих? Роду! Ти хто такий? Роду! Ти – Бондар! Бондар, яких сотні тисяч по всій країні. А ти Олійник. А ти Коваленко. А ти Дзюба. Ну, і що втратять твій Рід і Фамілія від іще одного Бондаря жіночої статі, яка народить Олійникові твого онука, який носитиме прізвище Олійник? Та нічого. Зовсім нічого.

І так, дівчата – це справжній дар Божий. Вони класні. З ними цікаво. Хлопчики – теж дар Божий. Вони теж класні і цікаві. Але не треба робити з тата вар'ята. Народжуються люди, а не представники Роду. Народжуються для життя, а не для якихось дурнуватих умовностей і для задоволення якоїсь невідомої тітки, твій пліт горів мій пес сраку грів, що її рід збагатився на ще одного представника чоловічої статі, який усьому й надає сенс.