Іноземців, які відвідують Україну, вражає ось що: як у країні з війною та величезним падінням економіки багато людей продовжують бути оптимістами. Оптимізму і внутрішньої радості у нас часом більше, ніж у людях заможного світу, де дрібниці можуть зруйнувати тонкий психологічний баланс.

Я думаю, причина в тому, що оптимістом ти є не тоді, коли тобі добре чи погано, а коли в тебе є простір для руху. В Україні є неймовірний простір для руху, а тому ти можеш собі дозволити сподіватися, що можливим є все, навіть неможливе.

Радість у житті можлива не тоді, коли відбувається щось добре, а коли відбувається щось взагалі. Тоді навіть погані події нашіптують тобі, що вони прийшли ненадовго. Свобода дає зрозуміти одну річ: пекло – це тимчасово. Коли історія торкається народів, як це зараз відбувається з нами, вона залшає величезні шрами на тілі. Але вона також дає політати.