Законопроект №2123а по суті є однією з фундаментальних реформ політичної системи України. Він має здійснити три головні зміни: 1 – визволити партії від олігархів, 2 – забезпечити прозорість фінансування партій і 3 – ввести повний публічний контроль за фінансуванням партій.

Я є одним зі співаторів даного законопроекту і мав честь головувати на засіданні Верховної Ради, коли цей законопроект приймався в першому читанні. Перед голосуванням я зробив заклик до народних депутатів: «Визвольмо партії від політичних олігархів!».

В Україні є страшна проблема, принесена з минулого. В руках олігархів сконцентровані інформаційні потоки, величезний фінансовий вплив і політичне лобі. Є приклади, коли олігархи створюють свої приватні політичні проекти, а є приклади, коли політична сила, організована навіть на принципах самоорганізації, не маючи шансів пробитися, змушена ставати на службу до того чи іншого олігарха. Поки ми не розірвемо це порочне коло, важко говорити про боротьбу з корупцією й олігархами.

Революція гідності дала нам можливість розірвати це порочне коло, і в українському парламенті з'явилася критична маса людей, які можуть завдати удару ганебній політичній корупції. Разом з тиском громадськості й експертами, крок за кроком Верховна Рада ухвалює антикорупційні закони. Як співавтор, працював над одним з таких ключових законів, – №2123а.

Суть закону – боротьба з політичною корупцією. Законопроектом передбачається, що починаючи з 2017 року здійснюється пряме державне фінансування політичних партій. Право на отримання державного фінансування матимуть лише ті партії, які за результатами останніх виборів народних депутатів України отримали не менше 3% голосів виборців на свою підтримку. Відповідно, з державного бюджету України фінансуватимуться як партії, які подолали виборчий бар'єр у 5%, так і партії, які не подолали виборчий бар'єр, однак отримали значний рівень підтримки виборців.

Законом запроваджується жорсткий механізм відповідальності за порушення порядку фінансування партій, включно із позбавленням волі та забороною вдаватися до політичної діяльності. Вводиться кримінальне та адміністративне покарання за фінансування партій підставними фізичними та юридичними особами.

Контроль за фінансовою діяльністю партій покладається на Національне агентство з питань запобігання корупції.

Законом встановлюється регулярне детальне звітування партій про свої кошти й громадський контроль за формуванням виборчого фонду партій та використанням його коштів.

Публічне використання партійних коштів законодавчо врегульовано в усіх європейських країнах, окрім Мальти.

Усвідомлюю, що державне фінансування партій – рішення непопулярне в суспільстві, бо це не підвищення зарплат чи пенсій. Але переконаний – якщо ми хочемо викорінити політичну корупцію, маємо його ухвалити. Маємо усвідомити, що безкоштовний політичний сир лише у олігархічній мишоловці.

Українські політики мають бути залежними й відповідальними лише перед українським народом, а не перед олігархами, які їх фінансують. І лише тоді вони ухвалюватимуть рішення лише в інтересах українського народу.

Роблю все можливе, щоб цей законопроект у другому читанні був проголосований у четвер, 17 вересня.