Шустер безсмертний. Допоки в його студію приходять усі статусні люди країни - доти його неможливо буде закрити. Безсмертність Шустера - це не його заслуга. Це - заслуга його рейтингоутворювальних гостей. А тепер коло замкнулося. Зусиллями «патріотів України» Шустер став синонімом свободи слова. І це при тому, що там немає ні свободи, ні слова.

Колись я вже про це писав, а зараз повторю.

Центральне телебачення перетворило політиків у теленаркоманів. Більшість політиків під кінець тижня переживають ломку, якщо їх не запросять на котрийсь із ефірів. Політики закохалися в блиск телекамер, у світло прожекторів, у комфортабельність студійних фотелів, у нанесення гриму перед ефіром, у процес чіпляння мікрофонів, у спільну курилку до і після програм, у магічну атмосферу коридорів на телебаченні. Вони занадто довго сидять на цій голці. Політики стали теленаркоманами.

Під кінець тижня вони перетворюються в акторів драматичного жанру. Вони починають грати в телевізійних персонажів. Вони звикли, що люди оцінюють їх по яскравих, екзальтованих і самозакоханих виступах на різнокольорових, видовищних телеефірах, присмачених широкоформатними плазмами, красивою відеографікою і рухомими спецефектами на рідкокристалічних панелях.

Вони - наркомани. Вони тащаться, кайфують, балдіють, ловлять «прихід» під час центральних ефірів. Бо там не ставлять грубих запитань, не заганяють на некомфортні теми. Їм створюють тепличні умови для театральної гри. Їм дають можливість «звіздєть» по повній програмі, впадати в екстаз від монологів, бути впізнаваними на вулиці і рубати правду-матку в частковому вигляді.

Тому Шустер - це більше, ніж прізвище. Він безсмертний, бо потрібен політикам як солодкий наркотик. А глядач тут - добровільний співучасник, і він теж отримує рівно те, що потребує. Всі - задоволені. Політики платять за свою дозу, а глядачі безкоштовно отримують красиву картинку, напружуючи свої вени також. Роль Шустера зводиться до продавця задоволення. Він просто-напросто наркоманам по обидва боки екрану пропонує в довгострокову оренду свій майданчик. Все геніальне просте.

Всеукраїнська наркоманія триває. І тому я вважаю свою країну приреченою. Революція Гідності відбулася саме тому, що на екранах не було Шустера. А тепер він є. І він буде. А тому в нас нічого не буде. Дивіться далі, дорогі наркомани, дивіться далі.