Україною давно вже котиться так звана оптимізація шкіл, коли закривають начебто «нерентабельні» школи (в першу чергу сільські) - школи, в яких «мало» дітей.

Нерентабельні - тобто, невигідні.

Невигідні школи.

Спитати би - кому?

Подивимося найперші наслідки.

***

По-перше, при закритті місцевої школи дітей будуть возити в інший населений пункт, в так звану «рентабельну» школу. В чужу школу.

Але ж одна справа, коли дітки що називається тут, під родинним оком. Закінчилися вроки, вони самі прийшли додому. Чи батьки самі можуть прийти їх забрати, проконтролювати.

Зовсім інші справа - діток повезли в "рентабельну", транспортом. Як вони там, що з ними? Хвилюйся, чи не запізняться вони, хто там за ними нагляне.

Як сироти при живих батьках.

ДІТИ СТАНУТЬ СИРОТАМИ.

***

По-друге, що ще страшніше, школа це не тільки осередок навчання діточок.

Це осередок культури в селі.

Це осередок надії в селі.

Це як двері в майбутнє.

Через школу село крокує в майбутнє, воно бачить це майбутнє.

А забери школу - забери надію, забери культуру, забери майбутнє.

Село вже не бачитиме цього майбутнього.

Далі - кінець.

Чорна діра.