Який статус Мінських угод? Це документ, підписаний лідерами держав, або ж документ, підписаний як протокол у присутності лідерів держав? На ці запитання намагається дати відповідь у блозі на сайті "Новий час" Перший президент України Леонід Кравчук.

Представники сепаратистських республік на сході України намагаються нав'язати нашій країні якісь вибори за якимись їхніми правилами та положеннями, а не за українським законодавством.

В цілому я критично ставлюся, як до Мінського протоколу, так і до самого процесу переговорів. До кінця не зрозумілий статус цієї угоди. Це документ, підписаний лідерами держав, або ж документ, підписаний як протокол у присутності лідерів держав?

На цьому протиріччі часто спекулює російська сторона, заявляючи, що Москва документ не підписувала, а значить, не має безпосередніх зобов'язань; що всі питання, пов'язані з Донбасом, лежать виключно в площині внутрішніх українських відносин, називаючи при цьому воєнне протистояння на сході країни громадянською війною, а не конфліктом з безпосередньою участю держави Росія.

На мою думку, Путін домігся від західних лідерів того, щоб женевський формат переговорів був змінений на нормандський. Хоча найкращим форматом переговорів міг стати будапештський - з участю лідерів США, Великобританії, Франції, Росії та Китаю, які підписали б меморандум, що гарантує Україні її територіальну цілісність і державний суверенітет. Це був би найвищий рівень, на якому держави, які раніше гарантували Україні її територіальну цілісність, змогли б поставити питання про те, як зупинити агресора і конфлікт на сході, як відновити статус Криму в його легальних рамках.

Тоді не було б розмов про те, діють Мінські угоди чи ні. Незрозуміло, кого представляють сепаратисти, які беруть участь у переговорах, республіки не визнані як державні структури і суб'єкти міжнародного права. Вони приїжджають туди, скажімо так, за власним бажанням. Якщо подивитися на підписані документи, видно, що представники цих невизнаних республік ніяк не підписані, не вказана їхня посада - просто стоїть підпис. Це означає, що за юридичними мірками вони ніхто.

Не будучи суб'єктами міжнародного права, вони не мають повноважень брати участь в цих переговорах. Але приїжджають. Навіть більше, висувають свої умови і ставлять ультиматуми. Договорилися до того, що вони вже хочуть зустрічатися з президентом Порошенком.

Це дитячий садок й ігри в ляльки. Що б вони не говорили, які б документи не підписували, ніякої сили вони мати не будуть. Їхні заяви порожні, але необхідні Росії. З допомогою цих маріонеток Путін і російська влада можуть впливати на Україну, і не тільки на неї.

Тому до всіх заяв і вимог сепаратистів я ставлюся як до поганої погоди восени. Я їх не приймаю і не сприймаю. Те, що вони хочуть провести вибори за своїми законами, було очікувано. Вони можуть провести ці вибори по яких завгодно законах, однак ніякого толку не буде. Єдино можливий для них варіант - провести їх за українськими законами і з участю міжнародних спостерігачів. А без цього всі їхні бажання - казки старого Ашира.