Шуліпа: "Заморозка" війни – найкращий для України сценарій вирішення питання Донбасу
Керівництво парламентської фракції «Голос» запропонувало тимчасово заморозити конфлікт на Донбасі для того, аби «зібратися з думками». Одночасно пропонується розробити спеціальну програму і переселити всіх охочих з тимчасово окупованих територій Донбасу в Україну.
Про перспективи реалізацій такого сценарію припинення війни і переселення жителів ОРДЛО, а також головні загрози Мінських угод і «нормандського формату» для суверенітету й територіальної цілісності України, в ексклюзивному інтерв’ю інтернет-виданню UA.News розповів правник, директор міжнародної спілки «Інститут національної політики» Юрій Шуліпа.
Голова фракції «Голос» Сергій Рахманін заявив, що конфлікт на Донбасі можна тимчасово заморозити, а усіх охочих вивезти з ОРДЛО в Україну за державною програмою повернення людей. Наскільки сьогодні реальний такий варіант?
Юрій Шуліпа: На сьогоднішній день це найкращий для України сценарій вирішення конфлікту на Донбасі. У своїх публікаціях і виступах я неодноразово стверджував, що президенту Володимиру Зеленському краще призупинити т.зв. «мінський нормандський процес» і переговори щодо повернення наших військовополонених з Росії, а також з тимчасово окупованих територій Донбасу і Криму. Чинному президенту слід намагатися розмовляти з Володимиром Путіним приватно – це найбільш прийнятний варіант діалогу з огляду на психологічні особливості російського лідера. А всі питання деокупації Криму і Донбасу, Зеленському слід вирішувати у системному зв’язку виключно через консультації з країнами-гарантами України за Будапештським меморандумом, — тобто за участю США і Великої Британії.
Читайте також: Как Украине выйти из "безальтернативного Минска" и начать гнуть свою линию
Будапештський формат переговорів сьогодні є найкращим варіантом припинення війни. Адже навіть кремлівські пропагандисти і прибічники агресивної зовнішньої політики Росії стверджують, що Путін через Україну веде війну зі Сполученими Штатами та усіма країнами Заходу.
Чи готова Україна реалізовувати державну програму повернення людей з тимчасово окупованих територій, яку пропонує фракція «Голос»?
Юрій Шуліпа: Економіка України сьогодні занадто слабка і Київ не в змозі забезпечити умови для повернення осіб, які бажають виїхати з ОРДЛО. Згідно з нормами міжнародного права, якщо частина території опинилася в окупації, обов’язком держави є забезпечити виїзд усіх охочих з такої зони. Водночас я не бачу сьогодні політичної волі з боку президента, Кабінету міністрів і правлячої фракції у Верховній Раді до створення умов для перебування таких людей на території України. Для цього повинно бути колективне рішення ключових органів влади. Усі питання деокупації Криму і Донбасу, президенту Зеленському слід вирішувати виключно через консультації з країнами-гарантами України за Будапештським меморандумом.
Втілення ідеї міграції охочих з ОРДЛО, має свої небезпеки. За останні шість років на заробітки і постійне місце проживання до країн ЄС і США, виїхали близько 1,7 мільйонів громадян. Підконтрольні Україні території масово залишають люди, а їхнє місце потенційно можуть займати вихідці з тимчасово окупованих територій Донбасу. І не факт, що усі вони будуть достатньо патріотичними громадянами і не нашкодять країні.
Тобто, загалом ідея фракції «Голос» правильна, і я її підтримую. Однак навряд чи її можна ефективно реалізувати в сьогоднішніх реаліях.
Чи зможе Київ при нагоді відстояти таку ідею «заморожування» війни, з огляду на той факт, що Мінські угоди і «нормандський формат» активно підтримує світова спільнота – ЄС, США і Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ?
Юрій Шуліпа: «Нормандський формат» переговорів – це «надбудова» Мінського формату. Цей формат, по суті, взагалі не передбачає виводу російсько-терористичних військ з території ОРДЛО і відновлення Києвом контролю над україно-російським кордоном. Там йдеться про якісь «внутрішні конфлікти» і «розведення військ». Єдине, що там відповідає дійсності – це зобов’язання терористичних «Л/ДНР» забезпечити виведення з ОРДЛО іноземних військ. Однак пропагандисти Кремля п’ятий рік розповідають, що російських військ на Донбасі немає, що це суто «внутрішній конфлікт України». Тож якщо діяти у цьому фарватері, виробленому ще попередньою владою, то насправді жодної деокупації та завершення конфлікту не станеться.
У цьому контексті, хочу звернути увагу на останні вислови директора Центру політичної кон’юнктури Олексія Чеснакова який разом з помічником Путіна Владиславом Сурковим, є ідеологом зовнішньої політики Росії. Нещодавно в одному з інтерв’ю Чеснаков заявив, що Україна після імплементації як «формули Штайнмайєра» і Мінських домовленостей, не отримає суверенітету над тимчасово окупованими територіями. Тобто, виконання Мінських угод і участь у «нормандському форматі» — це фактично гра за правилами Путіна. Багато експертів неодноразово стверджували, що це може призвести до знищення України як держави і як суб’єкта міжнародного права.
Читайте також: Рух Опору Капітуляції с расширением на Беларусь
Виконання Україною Мінських угод та участь у «нормандському форматі» — це гра за правилами Путіна.
Водночас я не бачу політичної волі нашого керівництва лобіювати інші механізми припинення війни на міжнародній арені. Тому Росія і Захід спільно диктують власні умови.
Окрім дипломатичного тиску на Київ, Росія активно намагається підірвати внутрішню єдність і стабільність України. Одним зі свідчень є відомий план Суркова «Шатун». Наскільки це загрожує безпеці й цілісності держави на сьогоднішній день?
Юрій Шуліпа: Я вбачаю дві ключових загрози у подальшій реалізації нинішнього курсу влади з припинення війни на Донбасі.
По-перше, спроби реінтеграції ОРДЛО в Україну без виведення російсько-терористичних військ, може посилити внутрішню дезінтеграцію. Такий сценарій стане прикладом для ідеологів сепаратизму в інших регіонах України. Якщо вони побачать, що центральна влада в Україні слабка, що вона стала відвертим колаборантом Кремля, вони також можуть зажадати для себе «особливого статусу».
Наприклад, керівництво Львівської області може заявити: «Більшість нашого населення працює в Польщі, ми підтримуємо з нею добросусідські відносини. Полякам потрібні українські «заробітчани», а у нас тут корупція, беззаконня і ми не можемо забезпечити своє населення». І Львівщина може почати домагатися «особливого статусу» чи «автономії» від Києва і посилювати транскордонну співпрацю з Польщею. Аналогічним шляхом можуть піти Закарпатська область, посилюючи зв’язки зі Словаччиною й Угорщиною та Чернівецька область, наближуючись до Румунії. В Україні може вибухнути справжній «парад суверенітетів».
«Перші ластівки» загрози сепаратизму вже проявилися. Нагадаю, що Львівська, Рівненська і Тернопільська ОДА виступили проти імплементації «формули Штайнмайєра», вбачаючи у ній капітуляцію. Водночас Харківська міська рада підтримала цей механізм, що свідчить про існування в ній потужного лобі, що діє в інтересах Росії. І це перші ознаки нової сепаратистської загрози для України.
Спроби реінтеграції ОРДЛО в Україну без виведення російсько-терористичних військ, може посилити внутрішню дезінтеграцію і спровокувати "парад суверенітетів".
Про небезпеку цього фактору свідчать і слова одного з головних пропагандистів Кремля Володимира Соловйова. Нещодавно він заявив, що ««ДНР» і «ЛНР» — це «антитіла», які повинні очистити Україну від «українського фашизму» і привести до сепаратизації й розвалу української державності».
По-друге, якщо в руслі імплементації Мінських угод, Володимир Зеленський дозволить виїзд усім охочим з ОРДЛО, це матиме катастрофічні наслідки для країни. Сьогодні президент України грає за правилами не міжнародного права, а за правилами свого російського колеги. Так, якщо Кремль захоче прискорити втиснення ОРДЛО в політичний простір України, Москва може виставити Зеленському додаткові умови. І якщо він не буде їх виконувати, Путін може застосувати «план Б» — запустити хвилю диверсійних терористичних актів в українських містах. Нагадаю, що Росія вже має досвід подібних спецоперацій – перед тим, як Путіна вперше обрали президентом Росії в 1999 році, у Москві, Буйнакську і Волгодонську сталися підриви житлових будинків. Згодом був спійманий співробітника ФСБ, який разом з іншими оперативники організував ці вибухи.
Тобто, у разі відмови офіційного Києва виконувати Мінські угоди чи реалізовувати «формулу Штайнмайєра», Кремль може використати російських диверсантів, військовослужбовців і місцевих «колаборантів» з тимчасово окупованих територій Донбас. Вони можуть виїжджати в Україну і влаштувати теракти й диверсії у Харкові, Одесі, Львові та інших містах. І усе це відбуватиметься під прикриттям п’ятої колони РФ, яка в нашій країні надзвичайно потужна.
У разі відмови Києва виконувати Мінські угоди чи реалізовувати «формулу Штайнмайєра», Кремль може влаштувати теракти в українських містах.
Якщо це почнеться, Ангела Меркель та Еммануель Макрон, які зараз беруть участь у «нормандському форматі», будуть «висловлювати стурбованість» такими подіями, як вони це робили у 2014-му році. А Кремль буде казати: «Україна – це недодержава, віддайте її у нашу сферу впливу» і т.д. Це два ключових сценарії розвитку подій, які можуть знищити Україну, як незалежну державу.
Є ще третя загроза – подальше виконання Мінських домовленостей та участь у «нормандському форматі» призведе до того, що Україна та її громадяни будуть десятиліттями відновлювати Донбас, який по суті зруйнувала Російська Федерація. Це колосальний удар і навантаження для країни, яка і так занадто слабка в економічному й фінансовому аспектах.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки