Україна прямує в Європу...та щось не дуже прямує. А все чому?

Стокгольмський синдром — дружба заручника з викрадачем — психологічний стан, який виникає при захопленні заручників, коли заручники починають симпатизувати викрадачам або навіть ототожнювати себе з ними.

Таки-так,саме цей психологічний стан, я би сказав хвороба, на національному рівні є завадою для українського народу раз і назавжди вибрати правильний шлях в майбутнє.

Заручники ототожнюють себе з захоплювачами в силу дії захисного психологічного механізму «не нашкодь своїм»...

Заручник розуміє, що при спробі штурму він може постраждати. Замість неприємної, але терпимої ситуації, яка не передбачує безпосередньої шкоди, він може опинитись в більш напруженій ситуації, коли одна неправильна дія з чиєїсь сторони призведе до смерті або шкоди для здоров’я чи майна заручника...

При тривалому знаходженні в полоні заручник спілкується з захоплювачем, пізнає його як людину, починає розуміти його...

Триста років таки не пройшли намарно для великої України. Та на щастя, маленька Галичина не встигла захворіти.

І саме Галичина виробляє антитіла,що допоможуть всій Україні набути імунітет проти вказаної вище хвороби.

Слава Україні!

vagabondo-str