Згідно з Конституцією, в нашій державі є 3 незалежні гілки влади: законодавча, виконавча та судова. І тільки в Україні одна з них постійно робить спроби впливати на іншу. Сьогодні під постійним тиском - судова гілка влади, вплив на яку ділять між собою і законодавці, і представники виконавчої влади. Один з найбільш дієвих способів впливу - це кадрова політика в судах. Сьогодні вона залежить від Верховної Ради. І народні депутати щодня продовжують «вигадувати» нові способи впливу на служителів Феміди.

При цьому схоже, що основний критерієм відбору суддів має стати повна лояльність діючій владі. Можливо, тому на сьогоднішній день законотворцями вже «вигадано» щонайменше 3 способи звільнення суддів. Для тих, хто працює безстроково, - атестація, для тих, хто перебуває на першому випробувальному 5-ти річному терміні, - повторні кваліфікаційні іспити. Згодом - люстрація для всіх! Але, як виявляється, на цьому вигадки нардепів не закінчуються. Судова реформа, над якою працює Конституційна комісія, також передбачає механізм проведення кадрових перепризначень в судовій системі. Щоправда, зміни стосуються не тільки процедури: деякі категорії суддів, експерти конституційної комісії просто ліквідувати.

Чим завинили «молоді» судді

Проект, розроблений членами Конституційної комісії, передбачає, що в майбутньому в Україні зникне така категорія суддів як "молоді судді". Тобто ті, хто призначений вперше і сьогодні перебуває на випробувальному 5-тирічному терміні. Його пропонують відмінити, а всіх суддів - призначати безстроково. Європа неодноразово наголошувала Україні, і про це йдеться в рекомендаціях Венеційської комісії, що випробувальний термін роботи судді необхідно або скоротити, або взагалі скасувати.

Ця норма разом із пропозицією вилучити статтю 128 заслуговує на однозначну підтримку, оскільки це дійсно дозволить зробити суддю незалежним, адже він не буде думати про те, як бути перепризначеним. А працюватиме для досягнення пенсійного віку. На перший погляд, запропоновані зміни в процедурі призначення суддів відповідають раніше наданим рекомендаціям Європи. Судді більше не будуть обиратися Верховною Радою України. Їх призначатиме Президент України за поданням Вищої ради правосуддя.

Але норма про безстроковість роботи судді на посаді діятиме виключно для новопризначених суддів. Тобто, лише тих, які призначені теперішнім Президентом.

"Молодих" суддів, які сьогодні перебувають на 5-ти річному випробувальному терміні, члени Конституційної комісії пропонують просто звільнити. Без жодних обґрунтувань та пояснень. Тобто, виходить, що судді, які пройшли достатньо складний шлях свого призначення, не заплямували себе за час перебування на посаді, чесні та відповідальні, але призначені на посаду не теперішнім Президентом, будуть звільнені автоматично. І це буде українським ноу-хау.

Дана норма нині пропонується в перехідних положеннях проекту змін до Конституції. Зокрема, там йдеться про те, що повноваження суддів призначених на посаду вперше, до набрання чинності змінами до Конституції, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. А це - 5 років. Тобто, якщо хтось із них виявить бажання знов стати суддею, він буде змушений проходити заново всі процедури добору: тести, іспит, Школу суддів.

Виникає логічне запитання: невже судді, які зараз перебувають на «першій п'ятирічці» - саме та категорія служителів Феміди, які дискредитують весь суддівський корпус і винні у всіх бідах судової системи? Такий підхід є просто дискримінаційним.

Разом із тим на практиці, дана норма ж сигналом: владі потрібні лояльні судді, які призначені теперішнім Президентом. Парламент від цього процесу буде усунутий.

Тому під великим питанням є те, дасть Верховна Рада 300 голосів за впровадження нової процедури призначення суддів. Адже фактично народних депутатів усувають від впливу на кадрову політику в судах, що для деяких нардепів, які систематично користуються телефонним правом, означає просто втрату власної впливовості. Зазвичай саме такі народні депутати голосно заявляють "корупцію в судах" та закликають "здирати з суддів шкіру".

Рекомендації Венеційської комісії

Але, навіть не враховуючи політичний аспект голосування, в питанні процедури розпорошені проектом зміни до Конституції відповідають рекомендаціям Венеційської комісії не до кінця.

Із тексту проекту змін до Конституції не зрозуміло, чи буде призначення суддів Президентом за поданням Вищої ради правосуддя суто формальною процедурою. Венеційська комісія уточнює: «після призначення будь-який зв'язок між суддею і політичним органом має бути розірвано; не повинно бути простору для втручання ані законодавчої, ані виконавчої влади, навіть якщо таке втручання є суто символічним». Комісія прямо наголошує, що «повинно бути зрозумілим, що подання, ухвалене ВРП про призначення судді, є обов'язковим для Президента».

У запропонованих Президентом змінах його роль в кар'єрі суддів фактично не обмежується «чисто формальним, церемоніальним актом» призначення, адже залишається значний простір для «маневру».

Президент зберігає реальну можливість поряд із Вищою радою правосуддя впливати на долю судді шляхом невчинення відповідного акту. Простіше кажучи, - не підписання подання про призначення.

«Казнить нельзя помиловать»

Суддів, які зараз призначені і працюють безстроково, поки що пропонують залишити на своїх посадах. Але на них чекають інші «іспити» - кваліфікаційне оцінювання, або так звана атестація, а також проходження люстраційної перевірки, яку також поки що ніхто не відміняв.

Але перевірка на лояльність цієї категорії суддів полягає в інших нормах. Проектом змін до Конституції запроваджують нові, дуже не конкретні підстави для звільнення суддів. В разі прийняття яких позбутись небажаних персон серед служителів Феміди стане навіть простіше, ніж сьогодні.

Так, однією з підстав звільнення судді стане вчинення ним дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов'язками - що є несумісним зі статусом судді або виявило його явну невідповідність займаній посаді.

Навіть не юристу очевидно, що ці критерії побудовані на оціночних судженнях. А відповідно і можуть трактуватись по-різному. Для когось перелічені підстави стануть причиною звільнення, для когось - ні.

Які саме критерії будуть застосовуватись органом, уповноваженим на прийняття рішення про звільнення судді, наприклад, за «явну невідповідність займаній посаді» - невідомо. Як взагалі трактувати таке поняття як «явна невідповідність» - також. Явна для кого?

Наслідки нечітких формулювань можуть призвести до абсурду. Наприклад, чи можна вважати «явною невідповідністю займаній посаді» порушення правил пунктуації? Суддя юридично грамотно застосував норми матеріального права, вірно вирішив спір, проте не виділив в ухвалі дієприслівникові звороти комами. Цілком можливе звільнення за явну невідповідність займаній посаді, бо це може свідчити про його неграмотність.

В разі прийняття змін до Конституції в такій редакції, увесь свій строк роботи судді перебуватимуть у пастці оціночних суджень. Хіба на це направлена судова реформа?

З огляду на це, запропоновані Конституційною комісією зміни до Основного Закону, також містять ризики тиску на правосуддя. І створюють лише ілюзію, якщо не сказати імітацію реформи. В принципі, все те, що потрібно для картинки на телебачення, але не те, що потрібно державі і громадянам для існування незалежної судової системи.