В переважній більшості випадків, підняття теми про податки сприймається людьми, як щось таке, що їх мало стосується, і на що пересічний українець взагалі не має жодного впливу. Хоча, проблеми корупції та надання неякісних державних послуг є чи не обов'язковим елементом побутово-політичних розмов наших співгромадян. Як правило, відповідальність за це покладається на неефективний державний механізм управління та недобросовісних чиновників.

Чому так відбувається, і чи є з цього порочного кола вихід, спробуємо розібратися на чудовому прикладі марнотратства коштів киян, який щоразу проявляється перед кожними виборами. Це використання коштів депутатами Київської міської ради по Програмі вирішення Київським головою та депутатами Київської міської ради соціально-економічних проблем, виконання передвиборних програм доручень виборців у 2015 році. Цього року на цю програму з бюджету міста було виділено 36 мільйонів гривень.

36 мільйонів, це 36 сучасних карет швидкої допомоги, 1070 підземних переходів обладнаних спеціальними ліфтами для маломобільних людей, 1 сучасний тридцяти двохметровий трамвай «Електрон», 9 тролейбусів Богдан Т701, 10 автобусів «Електрон» чи один район, повністю обладнаний енергозберігаючими ліхтарями. Натомість, ми отримуємо неякісні ремонти в під'їздах, дешеві лавочки та купу іншого дріб'язку від імені місцевого «депутата-покровителя».

Чому депутатські фонди мають зникнути як явище?

По-перше це неправильно, коли кошти платників податків без їх згоди та відома депутати використовують для власного піару. Роздаючи по 500 чи 1000 грн., купують якісь подарунки, пафосно вручають парту або чотири м'яча в якійсь школі.

Наприклад, депутат Київради Олександр Бродський на встановлення іменних поштових скриньок в своєму виборчому окрузі витратив 173353,9 тис. грн. бюджетних коштів.

Інший депутат Олег Костюшко в своєму окрузі за 80 тис. бюджетних гривень на власний розсуд помалював стіни у під'їздах будинків якоюсь дешевою фарбою дивного кольору.

Майже за 200 тисяч гривень, які належать платникам податків, інший депутат засіває свій округ лавочками

По- друге, це неефективно. Щорічно депутати витрачають десятки мільйонів гривень і не вирішують ЖОДНОЇ проблеми в масштабах міста. Бо не можуть вони їх вирішити, коли немає пріоритетів і сфокусованості фінансування при обмеженому ресурсі. Той вікно одне вставив, той піску в дворі підсипав, інший купив конструктор. І так, від виборів до виборів, ми спостерігаємо за щедрістю окремих депутатів, непогано профінансовану з наших з вами кишень. Яка проблема може бути вирішена в такий спосіб?

Станом на 18 вересня 2015 року було вже витрачено трохи більше 28 мільйонів гривень на «депутатську щедрість» (читай на непрямий підкуп виборця).

Більш докладніше по витратам з депутатського фонду кожного депутата Київради можна познайомитися за тут і тут.

Вирішити цю проблему можна двома шляхами: перенаправити ці кошти на цільові програми з чіткими пріоритетами і реальним обсягом фінансування, або якнайшвидше впровадити в Києві бюджети участі, бо виключно громада повинна визначати пріоритетні статті видатків, об'єкти для фінансування на конкретних територіях у межах спеціально виділеної частини місцевого бюджету.

А це "свято марнотратства" депутатів треба зупиняти