Україною іде хвиля обшуків у ІТ-компаніях. Один з керівників податкової Сергій Білан озвучив причину: "Ми будемо системно вести роботу з метою недопущення виведення валюти за кордон". 

Прикриваючись ідеєю "ні виведенню доларів за кордон!", податківці трясуть айтішників. Водночас під носом у влади два місяці тому сталася оборудка, яка не мала жодних наслідків. Ідеться про те, як депутат від "Народного фронту" та соратник міністра Авакова Ігор Котвицький вивів на Панаму 40 мільйонів доларів.

Я писав про це декілька тижнів тому, а тепер мені вдалося отримати додаткові подробиці цієї оборудки.

1) 

Переказ Котвіцьким коштів на Панаму не міг відбутися без участі голови правління Ощадбанку та найближчого соратника Яценюка Андрія Пишного.

Це випливає зі службової записки начальника управління валютного контролю Рощиної В.М., яка нагадує що "згідного з постановою правління НБУ N417 встановлення ділових відносин, укладання договорів, відкриття рахунку з публічними особами здійснюється з дозволу керівника банку".

Котвіцький, будучи народним депутатом, напряму підпадає під визначення "публічної особи".

Співробітник "Ощадбанку" був зобов'язаний протягом дня "поінформувати керівника банку для отримання дозволу на продовження існуючих ділових відносин".

У доповідній куратору банку визнається, що Котвіцький є "клієнтом з високим рівнем ризику", та зазначається, що "інформація щодо фінансових операцій Котвіцького була внесена до реєстру та надана до Державної служби фінансового моніторингу України у визначені законодавством строки".

Щоправда, за словами джерел, користуючись можливостями закону, Ощадбанк повідомив фінансову розвідку про транзакцію в інтересах Котвіцького... через три дні після переведення коштів на Панаму, коли жодна реакція фінмоніторингу не змогла би зупинити переказ та залишити гроші на території України.

Питання, чому державний банк, який за своєю природою має обстоювати інтереси своїх акціонерів - платників податків, тобто громадян України, дозволяє вивести астрономічну суму на Панаму?

Чому перед цим за аналогічних обставин відмовився здійснювати цю проводку"Райффайзен банк Аваль", в якому обслуговувалася компанія "Крим Петролеум", борг якої Котвіцький прийняв на себе. І чому керівництво "Ощадбанку", яке провернуло оборудку, не зазнало жодних наслідків, тоді як в Національному банку полетіли голови?

2) 

Сама по собі історія, коли член парламенту, учасник коаліції бере на себе зобов'язання приватної структури, аби бути винним 41 мільйон доларів, смердить за кілометр. Як відомо, першим етапом схеми нардеп Котвіцький добровільно погодився піти "під ярмо" 41-мільйонного боргу.

Але ще більше смердить переуступка права вимоги за межами України. Другим етапом схеми, голландська компанія Tiway FSU B.V. погодилася віддати право вимагати 41 мільйон доларів панамцям з Kingston Group S.A., отримавши за це... рівно 1 долар США. Не 1 мільйон, не сто тисяч, а один-єдиний долар!

Чи є шахрайством рішення депутата взяти на себе чужий борг, аби вивезти кошти з України? Не знаю, але це точно виглядає аморально в країні, що опинилася в катастрофічній економічній ситуації. Чи є шахрайством відмова голландців від 41 мільйона на користь панамців за 1 долар - це питання, на яке мають дати відповідь міжнародні правоохоронні органи. Для мене ж очевидно, що окрім 1 долара за контрактом, голландська компанія мала отримати від панамської (читай - Котвіцького) додаткову суму. Бо я не думаю, що нідерландські інвестори є просто ідіотами, які відмовилися від астрономічної суми взамін на 1 американський долар.

Сама компанія Kingston Group S.A., на яку пішли 40 мільйонів доларів з України, є пов'язаною з Арсеном Аваковим. Так, номінальні директори компанії Kingston Group S.A. виступають в аналогічній ролі в кіпрській компанії Triendotto Investments Limited, яка, в свою чергу, є засновником ТОВ "Альфа Пей Київ" в інтересах братів Армена та Карена Ванецянів - харківських вірменів, які виїхали до Швейцарії, а рахунки своїх підприємств тримали у харківському банку Авакова "Базис".

Рахунок же панамської компанії Kingston Group S.A., на який Котвіцький перевів 40 мільйонів доларів, було відкрито в Швейцарії. Щоправда, назва банку навряд чи вам про щось скаже - це не UBS чи HSBC з жорстким "комплаєнсом", а доволі непримітний швейцарський банк Falcon Private Bank Ltd, який насправді належить арабській інвесткомпанії Aabar з Абу-Дабі.

3) 

Усе, що відбулося - це наслідок відчуття безкарності та відсутності належного контролю за діяльністю "Ощадбанку". На відміну від решти фінансових установ, "Ощадбанк" - єдиний в країні, платоспроможність якого гарантована державою, тобто нами з вами.

Тому для контролю за грошима платників податків передбачена спеціальна процедура формування наглядової ради "Ощадбанку": по 5 представників туди призначають президент, уряд та Верховна Рада.

Однак квота парламенту в наглядовій раді "Ощадбанку" давно втратила чинність - повноваження членів закінчилися 8 лютого 2012 року.

Будь-які спроби ініціювати призначення п'ятірки наглядової ради від парламенту блокуються. На моє звернення керівник профільного комітету ВР Сергій Рибалка повідомив, що звертався до керівників фракцій ще навесні, щоб ті до 31 березня 2015 року подали депутатські кандидатури в наглядові ради "Ощадбанку". Але нічого зроблено не було. Іде негласний саботаж. Коли я порушував це питання на фракції, то чув лише відповідь: "Це поки не на часі".

Аналогічна ситуація в "Укрексімбанку" - термін членів наглядової ради від парламенту добіг кінця майже чотири роки тому.

Насправді, ми маємо справу зі змовою на рівні перших осіб держави, які просто розділили між собою сфери впливу: президенту відійшов "Укрексімбанк", прем'єру - "Ощадбанк". Тепер зрозуміло, навіщо потрібен такий договорняк - завдяки ньому соратник Яценюка може безболісно вигнати на Панаму астрономічну суму.

Загальновідомо, що керівником "Ощадбанку" є друг дитинства Яценюка Андрій Пишний. Але мало хто пам'ятає, що головою наглядової ради в "Ощадбанку" є висуванець ЯценюкаРоман Греба, відомий своїми махінаціями при створенні комісії з формування Національного агентства запобігання корупції. Тоді, якщо пригадуєте, Кабмін руками кишенькових громадських організацій хотів взяти під контроль обрання членів НАЗК. І лише втручання голови представництва Єврокомісії Яна Томбінського зупинило цю аферу та примусило Яценюка перезавантажити конкурс.

Навіть якщо кошти Котвіцького залишаться на Панамі, понести відповідальність за цю транзакцію мають не стрілочники, а перші особи, що допустили виведення з України мільярда гривень у доларовому еквіваленті, який не був навіть задекларований депутатом.

Крім того, парламент має зламати змову президента та прем'єр-міністра, призначивши свою квоту до спостережних рад двох державних банків. І якщо влада буде не здатна самостійно ухвалити це рішення, доведеться лобіювати його на рівні МВФ чи Євросоюзу, аби формування наглядових рад стало умовою отримання чергового траншу чи візової лібералізації. І це буде ще одне приниження в умовах відсутності політичної волі.