Навіть не знаю, як вам оце все розказати про досвід роботи в дільничній виборчій комісії. Мабуть, напишу якусь замітку, а зараз нема сил і думки хаотичні. Тож поки лише скажу: символічно, що голосування відбуваються в школах. Дорослі люди починають почувати себе маленькими і просто втрачають здатність опиратися системі. Навіть розуміючи, що на їхньому боці закон! А інші почувають себе «вчителями» і вважають, що закон – то херня, а всьо має бути, як вони звикли!

Рольові ігри ще ті. Тут і голосувальники в ролі двієчників, і трієчники спостерігачі, члени ДВК, що бояться белькнути, бо відмінники і можуть ненароком зіпсувати табель та репутацію хороших, а з двієчниками ім западло привітатися навіть, ну, і бувала голова ТВК, що, як зла завучка «10 років в освіті», хоче ставити четвертні оцінки втіхаря.

Прекрасний досвід і дуже цінні спостереження! Колись це все на*бнеться, починаючи від шкільної системи, от тоді і заживемо! А поки – борітеся, поборите – юристи помагають!