Чому «Блок Петра Порошенка» брав у списки ригів?

Спочатку дві історії. Перша. Незадовго до виборів на ютубі з'явилося дивовижне відео про поїздку Саакашвілі до села Крижанівка. Якщо коротко – є таке село, біля якого дуже дорога земля, що наразі розкрадена сільською елітою з кумами і друзяками. І от дядько Міхо приїхав до села на збори мешканців, аби встановити справедливість. А мешканці що зібралися на збори хором почали йому кричати: «Ганьба!» З'ясувалося, що та частина мешканців, що припхалися на збори, – це як раз ті самі особи, які роздерибанили землю. Питання, а де ж усі інші, скривджені і пограбовані? Відповідь – а їм пофіг. У них все гарно – вони вже квакнули по 50 і тепер захоплено займаються своїм улюбленим заняттям – розповідають одне одному, які потвори сидять у владі.

Питання, як ви пропонуєте реформувати оце конкретно взяте село, в якому активна частина – це як раз ті, хто дерибанить, а решті все до лампочки? А як реформувати країну, яка сама собою представляє оце саме село, тільки в більшому масштабі?

Історія друга. По теплому сліду виборів глибоко шанований мною Сергій Руденко зробив висновок – Україна по суті є конгломератом феодальних маєтків, вся повнота влади в яких сконцентрована в руках місцевих еліт. І викорчувати ті еліти – майже нереально. Наразі, того самого висновку дійшов Денис Казанський у своїй статті, опублікованій в журналі, де мені колись довелося працювати.

Геніальне відкриття. Тільки мушу додати. По-перше, для політичної та бізнес-еліти нашої країни все це – секрет Полішинеля, вони й так знають все це давно. По-друге, головна і непереборна причина такої ситуації полягає в тому, що мешканці регіонів, де панує той чи інший феодал, задоволено й натхненно за нього голосують. І голосуватимуть далі. Бо яка потвора не є – але своя потвора.

Корупціонер і злодій, але – міцний господарник, як охарактеризував ненависного більшості фейсбучної братії Кернеса легендарний та героїчний комбат Білецький.

А тепер об'єднуємо другу історію з першою і маємо в підсумку країну, що де-факто є конгломератом феодальних маєтків, в кожному з яких влада місцевих феодалів – непорушна, в яких активна меншість населення – це як раз ті, хто дерибанить, і кого дерибан забезпечує, а масам – все пофіг. Гарна картинка?

А тепер знову запитую – як, трясця, оце реформувати?

Історія дає лише дві відповіді. Або – потрібна жорстка кривава диктатура, яка місцеві еліти викосить та зігне в баранячий ріг... Або – реформаторові треба місцеві еліти робити своїми союзниками. А позаяк ті еліти завжди підтримують останнього переможця, більшість з них перебували в «Партії регіонів» і діяли відповідно до її генеральної лінії.

Все просто. Не взяв би їх до себе БПП – взяв би БЮТ, «Самопоміч» або та сама ПР. І вже вона, а не Банкова, вказувала б елітам які настрої їм в їхніх регіонах формувати і яким повітрям дихати.

Й іншого варіанту нема. Ніяка диктатура в Україні зараз неможлива за фактом. Опитування навіть на моїй сторінці показало, що більшість приятелів ставить права людини вище за інтереси держави, а диктат – це апріорі нехтування правами окремих груп громадян в інтересах держави ж.

Тому – ласкаво прошу в світ повільної нудотної еволюції. Ніякого іншого варіанту майбутнього у нас не буде незалежно від того, хто опанує Банкову.

Що? Вам морально гидко від того, що риги потрапили у владу? От саме тому вони – влада, а ви після кожного чергового Майдану плакаєтеся «Нас кинули».

Інакше – й бути не може.