Ось і мене через "Однокласників" знайшов родич із Мордору.

Александр К****о 51 рік, N-ск, Росія.
Знайшов мене в інтернетах, щоб написати таке й попрощатись:

"Мы с тобою виделись на похоронах твоей мамы... В Вишеньках.... Ты тогда был просто журналюгой.... А сейчас, вот, стоишь с выкованной пулькой для Путина.... Хоть так и нельзя говорить, но скажу- хорошо что бабушка Юля умерла до этой блядской гражданской войны....И дедушка Миша....Они познали ужасы фашистского плена.... А дед Володя - 5 орденов и 1 медаль за войну ??? Не за тех воевал ??? Как бы отнеслись бы, что их внук и профашистский правый сектор живут в обнимку.....
Как вас одурманила пропаганда........ Если Россия враг- чего вы покупаете у врага газ ? И где хоть один факт присутствия россиян? Добровольцы - есть ! В 1936 году в Испании воевал весь мир добровольцев! А переодеться в российскую форму и стрелять по своим- это чисто в бендеровском духе- жечь села в форме НКВД !!! Жаль, что не отличаете черное от белого...... АДЬЮ !!!!
PS И якже так ??? Пан Потрошенко маэ бизнес у тылу "Ворога" и сплачуэ йому за це податки ??? :0 :0 :0 ... Щось тут не так, правда ???(md) (md) (md) (Пробач, украинськои клавиатури немаэ )"

Що я додам від себе?
Тільки те, що моя найкраща баба Юля, яка мене виховувала в Узині Білоцерківського району до 3-го класу, була в Німеччині на примусовій роботі, але після того нічого поганого не казала ні про німецького бауера Гітца, ні про німецьких окупантів, які в Узині під час першого наступу хіба що купу цукру на сахзаводі підпалили.

А ось росіян баба Юля називала "кацапами". І найбільшою трагедією життя для неї був Голодомор. Ніколи не забуду її розповідей про те, як через політику комуністів сусіди їли своїх дітей, а вони, Лісніченки, - горобців і лободу.

Не забуду, як баба плакала над колосками, які збирала разом зі мною на колгоспному полі після комбайнів. І згадувала, яка кара була в СРСР за "три колоски", коли люди пухли з голоду.

Не те щоб баба Юля була антикомуністкою. Якщо й була, то далі розмов на веранді й анекдотів це не йшло.
Просто в баби була своя правда. Українська.

І додам про діда Михайла Шемберка, який із німцями воював, потрапив у полон до німців і був у концтаборі разом із генералом Карбишевим. Але той табір був не останнім у його житті після звільнення. Були ще сталінські табори, які чекали діда після повернення в СРСР. І майже до самої смерті дід мав тавро "зрадника" - просто через те, що не загинув, а потрапив у полон на початку війни.

Так що "адью", Александр. "Адью" тобі з усією Росією і її сталінською путінщиною.
-----
P.S. На прощання послав родичеві лінк на матеріал російської "Нової газети" - "Мы все знали, на что идем и что может быть. Интервью с российским танкистом Доржи Батомункуевым, который вместе со своим батальоном был командирован сражаться за Дебальцево".

Хоча, якщо Александр не зовсім попрощався, мабуть, знову скаже, що то мерзенні бандерівці перевдягалися в бурятів і палили танки моєї 1-ї отбр.