Кілька тез про безвізовий режим.

1. Так, в ЄС багато людей щиро хотіли його дати Україні.

2. Ні, це не означає, що ВЕСЬ ЄС хотів його дати Україні. Бо ЄС – це навіть не восьминіг, це «двадцятивосьминіг» (як мінімум), і там багато різних інтересів і впливів.

3. Якби Україна виконала план дій із візової лібералізації, рішення щодо віз в ЄС мали би приймати міністри внутрішніх справ всіх 28-и країн. Тобто «менти». Наприклад, угорський «мент». Чи грецький «мент». «Менти» – це завжди особливі персонажі. Тому там все могло бути. І аргумент про захист від біженців – передусім.

4. Але «менти»  – це ручки, щупальця. Вони рухаються в різні боки, але коли восьминіг пливе в певний бік, то й щупальця не можуть не коритися й роблять те ж саме. Такі закони біології і такі закони політики. Тому голова, все-таки, важливіша. Що говорила голова? Голова ЄС (Юнкер, Туск та інші) кілька разів чорним по білому говорили про те, що дуже хочуть дати безвізовий режим. І це зафіксовано в дуже поважних документах. Наприклад у State of the Union промові Юнкера. Це важливо.

5. Провина за зрив безвізового процесу – на депутатах, генпрокурорі і, думаю, особисто на президентові. Немає тут «договорняка» ні з ким. Немає складних комбінацій. Є просто інтереси корумпованих людей, які не хочуть незалежного антикорупційного прокурора. Тема «дискримінації» та меншин – лише димова завіса.

6. Можна говорити про те, що «ЄС би все одно не дав би» (тобто, що «угорські менти» все одно би перемогли голову восьминіга), але це все ближче до складних теорій змови. Я після Майдану теоріям змови не довіряю. Бо інколи є просто банани.