До війни Льоня працював в Попасній, трактористом в совхозі "Донбас-Агро". З початком бойових дій в минулому році роботи на стало.

Живуть разом з дочкою Анею та бабусею. Ані виповнилося 7 років. Дружина загинула в Первомайську в березні минулого року (2014), ще до початку бойових дій. Міліція причину загибелі досі не встановила.

Льоня аж ніяк не схожий на уявного донбаського суворого чолов'ягу. Хіба руками - кожен палець може засвідчити, що "відпочивати не звикли". В спілкуванні - теплий добряк.

- Девочки, ну пожалуйста, я вас прошу, не бегайте, - в гості зайшли знайома з трьома дітьми з селища Родіна (сусіднє поселення, але вже на нейтральній території).

Льоня намагається бути суворим, але з першого погляду видно, як він любить свою донечку.

Живуть за рахунок пенсії бабусі. Відділ соцзахисту і документи для оформлення допомоги знаходяться в Первомайську, контрольованому бойовиками. Тому оформити допомогу поки не видається можливим.

Аня пішла в перший клас в цьому році. Допомагає сестра дружини. Передають речі, взуття, все, що потрібно, з Москви.

Старша донька виїхала з Луганська через бойові дії, живуть з чоловіком під Херсоном.

Під час активних обстрілів (взимку) прилітали снаряди і в город, і за гаражем падали. В хаті важко зрозуміти, що є наслідком обстрілу, а що наслідком бідності.

Школа в Золотому наразі працює - поки триває умовне перемир'я. З медичною допомогою складніше - лікар приїздить раз на тиждень (в четвер).