Я не пов'язував би майбутнє коаліції з голосуванням за законами для безвізового режиму, хоча саме це голосування цілком може виявити розбіжності всередині коаліції, зазначає в своєму блозі на "Новому часі" політолог Олексій Гарань.

Майбутнє коаліції краще розглядати, виходячи із загальних передумов, а вони такі: на місцеві вибори розраховували сили, які хочуть дострокових парламентських. Ми знаємо ці сили: "Батьківщина", "Опозиційний блок", УКРОП і, можливо, "Самопоміч". Вони зацікавлені в дострокових парламентських виборах, оскільки розраховують, що додадуть у рейтингах. Але місцеві вибори показали, що успіхи тих же "Батьківщини" й УКРОПу не так великі, як вони сподівалися.

Крім того, проведення ще одних дострокових парламентських виборів (попередні, як ми пам'ятаємо, відбулися восени минулого року) – це крок до політичної дестабілізації. Очевидно, що це відповідає інтересам не України, а якраз Путіна. Проведення виборів – ще один елемент для ускладнення політичної ситуації в Україні, й у Путіна з'явиться можливість ловити рибу в каламутній воді. Тому мені здається, що проведення дострокових виборів потрібно уникнути.

Чи є така можливість? Думаю, що з формальної точки зору "Самопоміч" і "Батьківщина" не вийдуть із коаліції, оскільки тоді на них ляжуть звинувачення в її розвалі. Швидше, можлива ситуація, коли вони, перебуваючи в коаліції, не будуть підтримувати багато рішень. І в цьому сенсі голосування за безвізові закони – лише один із симптомів.

Але майбутнє коаліції буде визначатися, в першу чергу, співпрацею "Блоку Петра Порошенка" і "Народного фронту". "Народний фронт" у виборах не зацікавлений з цілком зрозумілих причин. Тому мені здається, що більшість у 226 голосів може зберегтися. Це цілком реально, а для роботи уряду такої кількості цілком достатньо.

З цієї точки зору, думаю, коаліція може зберегтися. Більше того, в даному випадку це в інтересах країни. Ми провели вибори на всіх рівнях – і президентські, і парламентські, і місцеві. Тепер потрібен час для концентрації зусиль: країна не може жити в умовах перманентної виборчої гонки. Згадаймо, що ось так відбувалося в 2005–2010 роках, і це мало фатальні наслідки. Має бути час для того, щоб проводити рішення, в тому числі і непопулярні, і на даний момент така можливість, в принципі, є.

Щодо внесення змін до Конституції, для яких необхідно 300 голосів, то тут ситуація неоднозначна. По-перше, ми не знаємо, як будуть розгортатися події, оскільки вже зараз зрозуміло, що про виконання Мінських угод в межах терміну (до кінця цього року) не йдеться. Тому є шанс, що тут ми отримаємо більше можливостей для маневру.

По-друге, голосування по Конституції – окреме питання, яке не має стосунку до безпосередньої роботи уряду. Тут можливі різні варіанти, наприклад, до голосування за поправки приєднається "Опозиційний блок", або ж поправки не будуть проголосовані. Але на роботу уряду це не вплине.

Для роботи уряду 226 голосів цілком достатньо, і, вважаю, БПП, "Народний фронт" і різні нейтральні депутати з різних фракцій зможуть працювати з цим. Офіційно "Самопоміч" і "Батьківщина" заявили, що коаліції не вийдуть, але навіть без них можливість працювати є.