У версію про вибух у російському літаку, що вилетів з єгипетського Шарм-ель-Шейха 31 жовтня, ні в Росії, ні в Єгипті офіційні особи вірити не хотіли. З різних причин. Для Каїра це проблема, пов'язана зі зменшенням потоку туристів, які приносили понад 50% надходжень до бюджету. Для Росії це також внутрішня проблема, оскільки очевидним є зв'язок з проведенням військової операції в Сирії.

Навіть попередній аналіз параметричного чорного ящика явно показав, що жодних технічних проблем на борту не було. За всієї складності конструкції літак - дуже живуча система. Екіпаж у разі виникнення проблем у повітрі має досить багато можливостей і механізмів, щоб забезпечити аварійну посадку на найближчому аеродромі. В цьому випадку жодних відхилень у роботі систем літака не зафіксовано. Усе сталося раптово, що й наводить на думку про вибух. На жаль, голосовий чорний ящик серйозно постраждав через падіння, й немає можливості його детального аналізу.

Фактично версія про вибух підтверджується діями Кремля. Президент Володимир Путін підписав указ про призупинення авіарейсів з Росії до Єгипту. Адже якби катастрофа сталася з технічних причин або через неправильні дії екіпажа, то не було підстав для припинення всіх польотів. Очевидною є небезпека терористичних актів щодо літаків, зокрема російських. Та й зауваження Путіна, що Росію не залякати, побічно підтверджує факт вибуху. Іншими словами, терористичного акту. Отже, хтось хоче Москву залякати, наприклад, такими діями. Інакше навіщо такі войовничі заяви.

Версія вибуху ставить перед російським керівництвом серйозні проблеми. Як зовнішньополітичні, так і всередині країни.

По-перше. Сирійська авантюра вже коштувала життя більш ніж 200 громадянам країни. Декларована мета - посунути терористів і розгромити ворога в його лігві, не лише не виконана, а фактично рівень небезпеки значно зріс. Заради чого бомбили Сирію й надривалася пропаганда. Стріляли ракетами з Каспійського моря й глузували з американців. Щоправда, після вельми успішних навчень НАТО в північній частині Атлантики хвалебний потік російським ракетам швидко вичерпався. Залпи американських кораблів показали, що російські ракети вельми вразливі.

По-друге. Західні розвідки вже фіксують майже подвоєння кількості російських військових у Сирії. Якщо так успішно йшла операція й розбомбили все довкола, то навіщо збільшують контингент. Отже, не все так добре, й вирва війни має стійку тенденцію до розширення. Це спричинить не лише людські втрати, а й значні витрати. І це буде вельми чутливо для всіх громадян. Навряд чи вони зрадіють, навіть за такої масованої пропаганди.

По-третє. Чинник вибуху обов'язково матиме внутрішньополітичний резонанс. Військові поїхали за довгим рублем до Сирії. Вони свідомо обрали професію з підвищеним ризиком для життя та здоров'я. Але ж почали гинути цивільні люди. Такою є логіка протистояння з терористами. При цьому у війну з ісламістами Росія вплуталася сама за власним бажанням Кремля. Заради непевних геополітичних преференцій. Нічого фактично не добилися, але люди вже загинули.

Безвихідь російської політики в Сирії миттєво позначилася на Донбасі. Посилення обстрілу у часі практично збігається з дедалі більшою обгрунтованістю версії вибуху. У Сирії не вийшло змусити Захід визнати Росію рівним партнером, тому Кремль спробує повернутися до тиску на Україну.

Проте в одну річку двічі не увійти. Очевидна поразка в Сирії не поліпшить становища сепаратистів і їхніх московських начальників. Повернути ситуацію, що була до Сирії на Донбасі, не вийде. І це теж результат, точніше слід вибуху на борту літака, що не долетів до Санкт-Петербурга.