Сучасний «високорозвинений» світ беззахисний перед примітивною смертоносною загрозою. Превентивних безпекових організацій досі не створено, є лише «пожежники», котрим лишається реагувати на виклики. Вагання політиків програє рішучості терористів. Гуманізм - це турбота не лише про власних громадян. Останнім, а не першим аргументом на війні є зброя. Ліній фронту не існує. Сенс вбивати бере верх над високотехнологічним озброєнням...

Це далеко не всі висновки, які мав би зробити Євросоз ще позавчора. Хоча, ще й вчора не пізно було відкрити очі на терористичну загрозу в обличчі путіна і його зграї. Навіть, зважаючи на те, що не він особисто стріляв, і не російські спецслужби організували криваву бойню в Парижі. Адже для вчинення такого злочину, його організатору достатньо створити необхідні передумови...

Якщо ви слідкуєте за світовими подіями, то могли би задатися питаннями Чому, наприклад, Росія агресивно бомбить Сирійських терористів, а ті у свою чергу відповідають помстою Франції? Чим мали завершитися відкриті погрози російських політиків та військових чинів у зв'язку з поверненням містралів? Кому насамперед вигідний розпад Євросоюзу? Хто має виграти від терористичного акту?

Що ж, для тих, кому відповіді не очевидні, варто зайвий раз вказати на першопричинне джерело тероризму. На Мордор, від якого негайно потрібно огороджуватися захмарними стінами: фізичною, економічною, політичною, культурною, інформаційною, світоглядною.

І це вже не загроза світовому порядку. Це злам світового порядку, руйнація всього живого - в реальному режимі часу. Часу, якого не лишилося на роздуми, вагання.

Третя світова, гібридна, вже давно почалася. І не з вогнепальної зброї. Тому Світ, заради власного порятунку має негайно вжити заходів на позбавлення основного джерела агресії, кремля, економічних засобів, політичних важелів, і, насамкінець, сенсу вбивати.

Настав час переглянути старі засоби, методи безпеки, політики. Пора побачити власні помилки та прорахунки. Виробити нові інструменти ефективної колективної безпеки, гнучкі форми управління. І саме в цей період геополітичних та організаційних ревізій, Україна може знайти себе в світовій переформатованій сім'ї держав, а Світ нарешті - дослухатися до громадянського суспільства, котре в розвитку пішло значно далі, ніж політикум.