Вікно можливостей стрімко закривається. Аргументи:

1) Рік коаліційної угоди (підписали її 21 листопада 2014 року). Звіту немає, аналізу немає. Переважна більшість лідерів політичних сил не готові звітувати щодо її виконання "Нащо брати вогонь на себе". В п'ятницю має бути форум Реанімаційний пакет реформ з цього питання. Запрошені всі коаліціянти, навіть бувші. Скільки прийде - побачимо.

2) Ескалація внурішніх розбірок у фракціях більшості. Прогнозовано - фан-клуби лідерів, брендів чи ОПГ (закреслено) ФПГ не схильні до командності. Далі буде ще веселіше. Сподіваюся, це посилить альтернативу і прищвидшить її консолідацію.

3) Все більше виливається чорнухи на тих, хто "по ту сторону барикад". Прагнеш змін - агент Путіна, відмивав гроші, грантоїд

4) Непублічність кадрових змін, квотність призначення (все б нічого, якщо це професіонали), боротьба з відкритимо конкурсами, тощо.

5) Вихолошення адекватних ініціатив або на етапі узгодження (Нацагенство управління конфіскатом) або на етапі втілення (кумівство навіть в нових структурах типу НАБУ).

Чи є ліки - однозначно, але тут вже певно потрібна не реанімація, а високоточна хірургія. Визначення що пріоритетне, узгодження з усіма готовими узгоджувати, а не протискати "правильну" версію, втручання, лікування і до наступної за пріоритетом хвороби.

Зростає ціна мобільних невеликих команд, здатних закрити певний відтинок фронту реформ та вміння їх узгоджувати дії між собою. На заваді вчергове ставатиме амбіція нових бути найновішими, дієвих -найдієвішими, чесних - найчеснішими.

У великій ціні будуть здатні рахувати. Бо в обмеженості ресурсів виграє їх вміле використання.