Прийшов до "Ощадкаси" платити за квартиру. Черга – на кілометр, наші дорогі пенсіонери чекали результатів тарифного ляшдану – тож і прибігли платити у свинячий голос. Дві касирки захворіли – для кінця осені типово. Коротше, гармидер.

Одна із багатьох нинішніх черг до відділення "Ощадабанку" – довга й безглузда. Світлина Nataliia Tsizhman

І враження.

Усі навколо нервують, психують, лаються, один я мов придурок, задоволений: у мене цілих півгодини на почитати! Зненацька мене не застанеш – електронку я в планшеті тягав навіть в АТО.

Відкривається ще одна каса.

– Мужчіна, підходьте!

Жіночка біжить попереду. Касирка її осаджує.

– Ні, я хочу першим мужчіну!

– Що за дурня? Чому ви мене не обслуговуєте?!

– Жінко, не морочте голову! Жінку першою обслужиш – обов'язково недостача буде!..

Приятелі, які мотаються на Захід! Що скажуть вам тамтешні друзі, якщо їм розповісти, що в Україні має місце дискримінація жінок жінками, на підставі містичних забобонів? Чи ми не поодинокі?

Ну, й от куди ж без "зради"?

Міцний, лисий із коротенькою борідкою парубок перераховує решту, обводить поглядом зал і крізь зуби цідить: "Нічого, візьмемо владу – порядок наведемо!"

Хлопчику, знав би ти, як я чекаю того дня, коли ти прийдеш і наведеш порядок!

Коли ти закінчиш виш, прийдеш працювати в цю касу – її начальником. Краще – головою київського відділення... Ще краще – головою "Ощадбанку"... І наведеш...

Тільки навіщо для того владу брати? Може, тре' починати робити кар'єру в банківській сфері? Чому?

Та не буду блазнювати – знаю я, чому. Бо хочеш ти без вишів – махнув шаблею, і – гай-гай! З філологів-журналістів (чи хто ти там?) – у фінансові менеджери. По розстрілу раз на три години – самі запрацюють.

Ну, в історії нашої країни такі жевжики уже були. Наводили "порядок". Нічим гарним тоді це не закінчилося ані для них, ані для країни.