Влада на честь Дні Гідності і Свободи зробила сенсаційне відкриття – злочини на Майдані творилися за наказом... Януковича.

А ми, грішні, думали, що то був не Янукович, а Пол Пот чи Мілошевич.

Уявіть собі, що два роки засідає Нюрнберзький трибунал і нарешті робить заяву – у злочинах нацизму винний... Гітлер.

Злочин цинізму – так зустрів другі роковини всенародної скорботи перелицьований репресивний апарат, який влаштував танці на кладовищі народної пам'яті.

Якщо зек Янукович вбивав нас фізично, то його прокурорська «криша» вбиває нас морально, два роки прикриваючи безпрецедентне народовбивство, яке потрясло увесь цивілізований світ. Увесь світ, окрім цинічних пшонок із Генпрокуратури.

Назвати вбивцю вбивцею через два роки – це навіть не звинувачення, а оправдання. Бо вони його, макеєвського вампіра, навіть не звинувачують, а підозрюють. Через два.

Два роки боролися з усіма нами, щоб його не здати, а тепер, коли чаша народного терпіння переповнена до краю, назвали вбивцю, ім'я якого було відоме мільярдам по усій планеті уже того кривавого 20 лютого 2013-го.

Через місяць, у березні, 2013-го, коли ще стояли барикади і не висохла кров на бруківці, я написав роман-реквієм «Армагеддон на Майдані».

Не Генеральній прокуратурі, а Літературі, яка бачить найдальше і проникає найглибше, було усе відомо. Достеменно. Протокольно.

"АРМАГЕДДОН НА МАЙДАНІ".
(Уривок. Стор. 133-138).

Приземлився із Вільнюса прямо у лісі, пересівши із борта №1 на вертоліт. Братва із кабміну і фракції Партії регіонів його таким лютим не бачила. Відстрілював беззахисних тварин у загорожі і пив. Загалом, він здоров'я беріг, особливо після того, як запровадив собі блондинку, яку підсунули йому висококваліфіковані київські сутенери. А тут бухав, як скажений.

Ну что там в довереном нам царстве-государстве делается? Не занесло на повороте, когда мы так крутанули резко этим самим вектором «Прочь от Европы - вперед до России!»

Да все спокойно. В стране царит стабильность, - секретар РНБО Андрюшка знав, що ця фраза діє на "царя" отверезуюче. - Народ готовится к Новому году. Эти разные саммиты, интеграции, ассоциации нашим трудящимся по цымбалах.

Давай выпьем, - президент випорожнював уже третій «пузир" "Белухи". - С Новым годом, товарищи! Да здравстувует нерушимая русско-украинская дружба!

Після сочного закусону за рік, що гряде, Хам продовжив святкову тему:

А где этот, мэр киевский? Нету его здесь? Ну и хрен с ним. Ты вот что, Андрюша, дай команду, чтобы сейчас и немедленно на этом блядском Майдане стояла елка. Лучшая елка в мире! Ты знаешь, как я люблю елку. С детства. Понял?

Так точно, товарищ президент!

- Что понял. Я сказал елку установить сегодня? До утра, чтобы стояла. И чтобы эти европоцы видели, что нам их ассоциации до лампочки. Наш народ празднует, к Новому году готовится. Ты понял: елка - это политический вопрос. Наш сигнал, так сказать, пошли вы на хэр, у нас праздник! - шеф апарату нацбезпеки знав, що якщо сказано - до ранку, то так і треба зробити. Коли глава держави визначає конкретні строки, ніхто не сміє порушити. Так було ще тоді, коли у Макеєвці він давав команду замочити когось там із недружнього ОПГ до ранку, і група із земельного відділу виїжджала негайно.

Тому секретар РНБО, отримавши вказівку, пішов дзвонити меру. А тим часом братва затягла, що аж здригалися віковічні сосни:

Могучая! Кипучая!
Никем не победимая!
Страна моя! Москва моя!
Ты самая любимая!

Але Андрюша повернувся до горлачів похнюпленим.

Ты чего это? - Хам бував іноді, але дуже рідко, дуже добрим. - Не надо печалиться. Все жизнь впереди!

Может, перенесем, это самое, елку?

Из Майдана, что ли перенесем? Из центра столицы? Ты что, охренел? - коли президент наближався до підлеглого - міністра, губернатора, депутата, то тут краще було дати крок назад, і не один.

Глава держави ще із пори своєї буремної зеківської юності мав в арсеналі "решения вопроса" в такий надійний засіб, як кулачище. Цей інструмент він успішно адаптував у державний менеджмент державного управління. Попросту лупцював вищих чиновників. По печени. От і весь "разговор". У цьому полягала специфіка державного управління в Україні останні чотири роки, відколи її очолив зек-рецидівіст.

Секретар РНБО не встиг ретируватися і отримав під дих так, що іскри посипалися із тріскаючих від раптового розширення зіниць. Начрадбезу лежав горілиць, а над ним висіла тваринна туша, яка гамселила його ногами , і все туди ж – по печінках.

Захлинаючись кров'ю, Андрюша почав благально повзати навколо п'яного зека і ловити його за ноги. У Макеєвці знали – у такому істеричному приступі він міг і вбити. Міг і вбивав.

Вы меня не так поняли? – картавив, випльовуючи зуби. – Я имел в виду не елку перенести, а установку елки. Не до утра, а может быть до вечера. Завтра?

Ты что забыл, с кем ты говоришь? А, Андрюша? Большим начальником себя вообразил? А не много ли ты на себя берешь, чтобы указ президента отменять? Ты что, Андрюша, конституционный суд или венецианская комиссия? - міг бути другий раунд. Але з ким - повалений першим же ударом секретар безпеки так і не піднявся та валався під ногами глави держави...

Вы меня не дослушали. Сегодня есть проблема. Даже не проблема, а проблемочка?

У нас больше нет проблем, понял? Мы идем в Таможенный союз, и у нас с этим нет проблем, - діалог найвищих посадових осіб надавав стратегічному курсу держави зримих окреслень.

Дело в том, что там, ну на Майдане, какие-то пацаны мешают устанавливать елку, - отаку несусвітню дурницю взяв і бовкнув крізь проріджені зуби.

Ты, Андрюша, перебрал сегодня, видать? Ты соображаешь, что ты говоришь? Пацаны мешают выполнять безпрекословно указ президента. Ты же главный по этому самому, по национальной безопасности. И говоришь, что шпана отменила то, что сказал сделать президент. И где после этого твоя нацбезопасность? В жопе глубокой такая безопасность.

Но это не просто шпана. Это митинг за эту самую, ассоциацию, - уточнення лише ускладнило взаєморозуміння у ході аналізу ситуації, що склалася у державі. Тому що Хаму дуже хотілося забути увесь цей жах, який він пережив протягом останнього дня, коли усі ці барози і ромпеї гасали за ним, - підпиши, підпиши. Юльку випусти. А як він мав підписати, коли він слово дав товаришу царю. Под угрозой смертной казни. Але от саміт минув. Він отут посеред лісу живий-здоровий. Усе уже позаду, що було, як у страшному сні, а тут знову... Ну не треба згадувати це дурацькі європейські мати – асоціація, інтеграція, коли так святково на душі.

Какая ассоциация? Но мы же определились? У нас свобода слова присутствует, и народ от этой свободы слова узнал, что нет больше ассоциации. Николай Яныч объяснил: раз не вносят в общак 65 мильярдов доларов, пошли на хэр. Кому чего не ясно? – цікаво було те, що саме так було доведено позицію України Європейському Союзу. Бабки вперед, потому як у нас будуть «потєрі агропромишленого комплекса и металургії тоже».

Да они завтра разойдутся. Поерничают, и пойдут на лекции. Это же студенты. Пива попили и порезвиться охота. Сегодня только 30 ноября, а не 30 декабря. До Нового года еще месяц. Чего там, день сюда, день туда с этой елкой, - втрачені зуби, однак, все ж не позбавили секретаря РНБО бодай крихти здорового глузду.

- А уж нет, друг мой Андрюша. Да ты поднимись. Секретарь СНБО и валяешься под ногами, – полеміка продовжувалася на вищому державному рівні. – Это вопрос принципиальный. Государственой важности. Решение принято. Согласовано, где надо. Я еще из самолета доложил. Ассоциации – каюк, Владимир Владимирович. – Народ воспримет с пониманием. Даже с воодушивлением. Не его, народа, это дело, в конце то концов. А здесь какая-то шпана портит нам усю малину. Так нельзя. Не для того этот самый народ избирал меня президентом, чтобы я шел на попятную какой-то распаясавшейся шпаны. Избранный я, кстати, на самых, что ни есть, демократических выборах. Вы что забыли – меня президент Обама первым поздравил с избранием. Гуляй Америка! А детвора, что не хочет учиться, будет здесь законно избранного и признанного во всем демократическом мире президента не слушаться? Это противоречит национальным интересам нашего государства и всем этим хартиям, где черным по белому записано: президент есть для того, чтобы его слушаться, а не устраивать посягательство на стабилизацию ситуации. Вы что забыли, до чего довело нас это попустительство с дурацким майданом в 2004 году? Я уже тогда был законно избранным, а мягкотелость к чему привела? Пять лет мы, ребята, сидела в этой дурацкой оппозиции, а потоки проплывали мимо нас. Пять лет было упущено, а ты говоришь елку перенести. Сегодня елку перенесут, а завтра усех нас перенесут в неизвестном направлении. Поэтому, слушай мою команду. Где мент главный?

Він, якби знав, спорядився цієї доленосної ночі на полювання у мундирі генерала армії.

Ты думал, зачем я тебе дал генерала армии? Почти как Жукову! Чтобы ты воевал. А ты думал, откаты отстегивать и взятки коллекционировать, от гаишников с палками начиная. Пришло время повоевать малость, генерал армии. Для начала - со шпаной. Осуществить зачистку центру столицы с целью установления новогодней елки для поднятия настроения нашего народа, которое подпортилось всей этой непоняткой с всякими ассоциациями. Есть вопросы?

Вопросов нет! - міністру не хотілося псувати мундир з лямпасами у випадку, коли він також може опинитися в грязюці, як повзаючий секретар РНБО. - Разрешите приступить к выполнению?

Давай, валяй, - Хам неначе виплюнув метал із рота і став знову добродушним . - А теперь пойдем, выпьем.

Братва знову повернулася до столу і затягла на все горло, що перелякана звірина у мисливському угідді розбігалася у всі боки від оскаженілих потвор, які п"яно хиталися на підкошених ногах і ревіли, як недорізані:

В лесу родилась елечка!
В лесу она росла!
Зимой и летом стройная,
Зеленая была!

Полковник Курінець, звичайно, не міг брати участь у полюванні вищого політичного керівництва держави, але наказ із полювання на студентів належало виконувати йому. Технологія проста, як двері: кілька перевдягнутих беркутівців просочуються углиб протестувальників і звідтам кидають у правоохоронців каміння, а силові дії екстремістів передбачають згідно із законом у демократичному суспільстві адекватну реакцію представників держави – і пішло-поїхало. До указу президента було уточнення – не панькатись.

Уточнення таке безневинне, здавалось би, але загони беркутівців спеціально тримали на безлюдному острові і дресирували із них звірів, тому для цих печерних м'ясників не панькатись означало – бити до смерті. Вбивати.

У ході розгону противників мирної "йолки" було допущено кілька жертв із боку противників "йолки", яких полковник зумів акуратно приховати від камер, затягнути позаду сил правопорядку і у заздалегідь припасених мішках вивезти з поля бою і ліквідувати.

Василь БАЗІВ для UAINFO