Учора пропустив першу річницю восьмого скликання. Хай вибачить мені Володимир Гройсман, буду не в тренді, єдиний мій коментар - розчарування роботою депутатського корпусу. Основні проблеми:

1. Популізм. З відходом комуністів за ліву електоральну нішу розгорнулася боротьба між Батьківщиною, Радикальною партією, Опозиційним блоком і Свободою. В залежності від кон'юнктури (на жаль) не гребують популістичними заявами та рішеннями також Самопоміч і БПП-Солідарність.

2. Нехіть до реформ. Більшість реформістських законів Верховна Рада 8 скликання приймала або під тиском Заходу, або після чарівного копняка Президента через Нацраду реформ. Народні депутати значно більш охоче готові роздавати соціальні пільги ветеранам АТО, ніж шукати податковий баланс, або приймати закони безвізового пакету.

3. Скандальність і низька культура. Лише за один рік роботи у Верховній Раді відбулось до десятка бійок, в яких народні обранці силою компенсували брак аргументів та розумових здібностей.

4. Низька якість законодавства. Верховна Рада часто переписує закони, які були прийняті недієздатними. На жаль у випадку найбільш важливих законів їх автори за цілий рік не спромоглися на зміни. Зокрема, Єгор Соболев так і не вніс жодної зміни до неробочого закону про люстрацію.

5. Політичне лицемірство. Замість того, щоб швидко змінювати законодавчу базу, депутати тратять 80% робочого часу на пошук ворогів всередині країни на замовлення олігархів, які їх наймають. Рада перетворюється на Шустер-лів, депутати грають на публіку більше, ніж справді працюють над законами, які приймають нашвидкоруч, за скороченою процедурою.

Мій прогноз - якщо депутатський популізм буде процвітати і далі, до другої річниці восьме скликання не доживе. Ми надто багато надій покладали на нову ВР. Час біжить як пісок крізь пальці, а в руці залишається одне сміття.