Ах, яке нове Одкровення!

Як нам все по поличкам розклали! Чудовою російською мовою на українському ніби телеканалі розказали нам, дурним хахлам, що ми дурні хахли.

Селюки, бидло україноязичне одним словом.

Не те що культурні і іронічні русскоязичні нехахли.

І всі втикають телевізор, радісно перепощують відео - а вірно каже, хлопці, а правильно!

Тільки якесь паскудне відчуття, що ніби ти приїхав в гості до родичів, сидиш із братам і сестрами, дядьками і тітками, всією великою родиною, за столом, їси бабусині голубці і котлетки з локшинами, згадуєш своє босоноге дитинство.

А в цей час швагро твій кумедно в лицях розказує про те як ти зі своєю дружиною сваришся, і як твій син-двійошник мотоцикла розбив, і як ти з кумом в ресторані набухався.

Всі сміються, всім весело, брати тебе по плечах плескають, та і ти посміхаєшся. А чому ж не посміятися? Ти ж і сам про це йому розказував, коли ви покурити виходили в садочок.

Але чому таке відчуття що швагро тобі в тарілку насрав?

Може тому, що ти йому грошей позичив колись і про той борг забув? Чи може тому, що хату йому допоміг збудувати? Чи може тому, що його дочці з медучилищем допоміг, а його на роботу до кума влаштував? Чи тому, що синка його із мєнтовки викупав, коли його із маковинням пов'язали? Чи тому, що він сюди прийшов в алясці, яку ти йому з Канади привіз, коли на заробітки їздив.

Веселий швагро, дотепний.

Тільки все-одно, після вечері, як вже додому йти будете, треба швагрові зуби вибити.

Якось внук спитав маленький в бабусі своєї:

- Чом, бабусю, гумористи - майже всі євреї?

А бабуся так сказала: - Різні є народи,

Що євреї - гумористи, то все від природи.

Всяк єврей у цьому ділі здорово кумекa,

Він вам турка передражнить, чи хохла, чи грека.

Передражнить його мову з дурацьким акцентом,

Хай він буде чи міністром, а чи президентом.

Люди слухають, сміються та й мають потіху,

А єврея передражниш - буде не до сміху.

Він же тебе спаплюжить перед цілим світом,

Назве тебе "бандерою" і "антисемітом".

І наляпає на тебе стільки грязі й бруду,

Що не здереш і не змиєш до Страшного суду.

Не чіпляйся, голубчики, до їхнього брата,

Дражни хохлів і кацапів - вони, як телята...

Павло Глазовий