Заповіді волонтера:

- ніколи не спи. Не спи. Бо спати не для тебе

- нікому не вір - бо літні берці від МО і зимові берці від МО вони як ховрашок. Ти їх не бачиш, ну бачиш, але не на хлопцях

- не вір тим, хто каже про системність, бо твої, умовно твої - бо всі ж наші - отримають целофанові дощовики з вимогою ними прозвітувати за три роки

- не сци. Пофіг чи згадають про тебе. У них - Мами, Дружини і Діти і вони там, а ти значно частіше тут, а не там

- не бери грамот, медалей і подарунків - не ведись

- війна. І вона не закінчується.

Люблю вас, мої Рідні!

Мені з вами не страшно, і ми багато чого ще зможемо. І тих, кого нема на фотках, але хто допомагає нам не скласти рук і не ридати - теж з наступаючим.

День волонтера - не в концертах і співах, не в відзнаках і визнанні з сцен і трибун. Нас тисячі і мільйони. Ми не волонтери. Ми - Українці!