Сьогоднішній урядовий тиск на підприємців мені нагадує тиск на євреїв у смузі осілості Російської імперії: євреям було заборонено володіти землею, а потім їх жорстко критикували за те, що всі вони займаються дрібною торгівлею. А чим же ще займатися в умовах відсутності робочих місць, у перенаселених злиденних містечках, далеко від великих промислових центрів імперії, не маючи права туди поїхати?

Так і зараз: уряд каже, що дрібні підприємці через спрощену систему оподаткування платять менше податків, ніж наймані робітники. Але ж робітник має гарантовану зарплату, а підприємцеві треба ще заробити ці гроші. Я певен, що значна кількість нинішніх самозайнятих радо би пішла працювати на гарантовану зарплату, але ж робочих місць нема.

Коли уряд витискає підприємців на ринок праці, він мусить знати: там нема чого шукати.