11 грудня, в останній день передостаннього сесійного тижня у Верховній Раді так і не було оприлюднено звіт Уряду про рік його роботи. Навіть повноцінної презентації звіту побачити не вдалося, а виступ прем'єр-міністра народні обранці перетворили на шоу мало пристойного забарвлення. Тому експертам, які зазвичай працюють з урядовими документами, аналізують їх, висловлюють свої зауваження та пропозиції, нині доводиться готувати звіти, які мав би розробляти Уряд. Почати «звітувати замість Уряду» слід із порівняння прогнозних показників, закладених у Бюджет-2015, із реальними цифрами.

Кабінет Міністрів прогнозував, що цього року падіння ВВП становитиме 2%, насправді ж маємо зниження на 15-20%, адже у 2014 році він складав майже 100 млрд дол. США, а цьогоріч – близько 80-85 млрд дол. США. Тобто Уряд «не вгадав» із прогнозом у 7-10 разів! Якщо ближче до кишені, то нагадаю, що ВВП на душу населення скоротився з 2 315 доларів до майже 1900 доларів на рік. Інфляція на 2015 рік планувалася у розмірі 14,1%, але лише за 11 місяців склала 42,3%, тобто рівень «не вгадування» – 3 рази. Це показник загальної інфляції. Якщо ж розглядати її більш приземлено та подивитись на зростання вартості продуктів, що входять до «борщового набору», який в Україні є замінником американського «індексу БігМаку», то ситуація видається просто вражаючою. За даними проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти», нині порівняно із груднем минулого року капуста подорожчала в 6,3 раза, морква - в 5 разів, цибуля - в 4 рази, буряк - в 2,5 раза, картопля - майже в 2 рази. І лише ціна на м'ясо збільшилася приблизно на чверть.

За рік суттєво зросли й тарифи на комунальні послуги. Так, вартість г азу для населення (базовий тариф) піднялася в 5,5 раза - з 1299 грн до 7 188 грн за 1000 куб. м . Натомість вартість опалення збільшилася приблизно в три рази, а гаряча та холодна вода подорожчали вдвічі. Зросла й вартість електроенергії з 0,31 до 0,46 грн за кВт*ч (базовий тариф). А ось соціальні норми споживання комунальних послуг, за якими нараховують субсидії для населення, були зменшені (по газу й гарячій воді - в три рази, по електроенергії - на чверть).

Наскільки зросла неплатоспроможність українців можна зрозуміти за кількістю звернень за субсидіями зі сплати комунальних послуг. Цього року за ними звернулося майже 5 мільйонів домогосподарств! Тобто третина українських родин неспроможна без допомоги держави оплатити житлово-комунальні послуги. Людям просто не вистачає доходів. І це - наслідок соціальної політики Уряду, узгодженої із зовнішніми кредиторами. Соціальні стандарти зросли на 13%, що на 1,1% менше, ніж запланована на цей рік інфляція. А якщо враховувати, що реальність втричі гірша, то виявляється, українці збідніли щонайменше на 25% порівняно з минулим роком. Тільки порівняйте: торік мінімальна зарплата складала 1 218 грн або близько 80 доларів США, а цього року (починаючи з вересня) - 1 378 грн або 60 доларів США. Мінімальна пенсія дорівнювала 949 грн або 61 долар США, а нині - 1 074 грн або 46 доларів США. Через несуттєве підвищення прожиткового мінімуму середня зарплата в країні також майже не зросла – у 2014 році вона становила близько 3480 грн (222 долари), а за січень-жовтень нинішнього року - 4062 грн (близько 175 доларів). Це найнижчий показник у Європі.

Проте, подібна реальність не заважає Уряду постійно звітувати про «суттєве покращення» у сфері державних фінансів. У Мінфіні, як не дивно, ігнорують той факт, що їхнє покращення відбувається саме завдяки трикратному збільшенню інфляції (порівняно із урядовим прогнозом), неповерненням ПДВ експортерам та заморожуванням зарплат. Попри те, що Мінфін постійно звітує про «перевиконання бюджету», лише за 11 місяців цього року Національний банк прокредитував Уряд на 74,6 млрд грн, що свідчить про постійну нестачу коштів у Кабміну. Гроші зникають невідомо куди, бо якщо їх зібрали більше, ніж передбачено бюджетом, то нащо додаткові десятки мільярдів гривень?

Також невідома доля кредитів від міжнародних організацій, що отримав Уряд за цей рік. Частина залишилася у золотовалютних резервах, але лише частина. Падіння показників показали всі базові галузі. Індекс промислової продукції за січень-жовтень становив -5,4%, індекс обсягу сільськогосподарського виробництва – -4,4%, індекс будівельної продукції – -20,8%. Обсяг експорту (товари та послуги) за три квартали поточного року досяг позначки в 28,113 млрд дол США, тоді як у 2014 році було 63,891 млрд дол США. Тобто до кінця року рівень падіння становитиме 35-40%.

Така ж ситуація з імпортом. У минулому році він був 60,007 млрд дол США, а за січень-вересень 2015-го – 27,376 млрд дол. США. Прогнозований спад рік до року - 35-40%. Середньорічний курс національної валюти впав із 15,65 грн за 1 долар США до майже 23 грн за долар (прогноз - 21,7 грн за долар США). Державний борг збільшився з 1 100 млрд грн станом на 31 грудня 2014 року до 1 521 млрд грн станом на 30 вересня 2015 року (більш нових даних Мінфін не наводить ).

Чи не єдиний світовий рейтинг, де позиції України поліпшилися впродовж останнього року, це Doing business , де ми піднялися на 4 сходинки, але... переважно завдяки підвищенню на 40 пунктів ситуації із спрощенням реєстрації бізнесу. При цьому ситуація із отриманням кредитів, сплатою податків, врахуванням інтересів міноритарних акціонерів та державними дозвільними процедурами - ускладнилась. Подібне погіршення одразу позначилося на падінні з 155 до 162 місця (зі 178 країн світу) в Індексі економічної свободи (Index of Economic Freedom). В Міжнародному індекс світу (Global Peace Index) Україна опустилась з 141 на 150 позицію (зі 162), лише в Міжнародному індексі тероризму (Global Terrorism Index) позиція залишилась незмінною – 12 (зі 124). Безумовно, це далеко не повний перелік «досягнень» уряду, а скоріше коротка статистична довідка.

На свою порцію аналізу очікує низка «реформаторських» законів, ініційованих та пролобійованих Урядом, що призвели до подібного стану економіки. Гірше того, таке «реформаторство» призведе в майбутньому до подальшого зубожіння населення, економічних і людських втрат України. Але це вже тема для матеріалу, присвяченому прогнозам діяльності, а не здобуткам чинного Уряду. Уряду, якій уже увійшов в історію України, як перший Кабмін, що фактично проголосив дефолт по зовнішніх зобов'язаннях. Своїм розпорядженням № 978-р від 22 вересня 2015 року Кабінет Міністрів України доручив Міністерству фінансів і Міністерству інфраструктури тимчасово призупинити виплату платежів за борговими зобов'язаннями на строк, встановлений статтею 1 закону України «Про особливості здійснення угод з державним, гарантованим державою боргом і місцевим боргом». Тим самим проголосивши технічний дефолт країни. На мою думку, це «найвидатніше» досягнення Уряду. Бо нічого подібного за всю історію незалежної України ще не було. Але цей дефолт не останній.

Сподіваюсь, що до 15 лютого 2016 року, ми все ж побачимо звіт про першу річницю діяльності Уряду, як того вимагає чинне законодавство. Звіт, виконаний із дотриманням всіх вимог регламенту - завчасним поданням до Парламенту, звітуванням профільних міністрів перед комітетами Верховної Ради, фінальною промовою прем'єр-міністра та відповідями на запитання народних обранців. Залишилося два місяці. Відлік пішов. Дарувати троянди очільнику Уряду - не обов'язково. Другого подібного шоу парламент може не витримати, та й світова спільнота не зрозуміє.

Юрій ГАВРИЛЕЧКО для UAINFO