13 лютого 2001 року було оприлюднене «Звернення до українського народу» Президента України Л.Кучми, Голови Верховної Ради І.Плюща та Прем'єр-міністра В.Ющенка, спрямоване проти Форуму національного порятунку і акції протесту «Україна без Кучми», яка тоді відбувалася. Автори звернення порівнювали невдоволення широких мас громадян владою із зародженням фашизму.

«Лідери цього строкатого конгломерату, ображені за власні політичні поразки і провали, справді шукають порятунку. Тільки не для держави, не для нації, а для самих себе - від політичного банкрутства та забуття. А дехто - і від кримінальної відповідальності», - заявляли тоді Л.Кучма, І.Плющ та В.Ющенко. Того ж дня Ю.Тимошенко була заарештована згідно з санкцією Генеральної прокуратури України...

Минуло близько 15-ти років і тепер нова, далеко не свята, «трійця» відповідних найвищих державників - П.Порошенко, В.Гройсман і А.Яценюк - повчає нетямущий народ як треба жити: «Потрібно поставити понад усе інтереси України, вгамувати політичні пристрасті... засуджуємо істеричну антивладну, антиурядову та антидержавну кампанію, організовану корумпованими олігархами..., що "ллють воду на млин" ворогів української державності та демократії».

Як кажуть, історія повторюється двічі. Так само виходить із «заявами трьох» по-українськи. Враховуючи, що сучасному епізоду, на відміну від попереднього, передували доволі кумедні випадки у Верховній Раді України і Адміністрації Президента, вважатимемо нинішню «триповерхову епістолярію» історичним фарсом.

Завершуючи стислі паралелі, варто підкреслити одну найважливішу спільну особливість обох текстів: коли влада перестає відчувати пульс свого народу, тоді їй повсюди починають ввижатися підступні «фашисти» та «корумповані олігархи», а основне питання - її неспроможність та неминуча відставка - називається таким, що «не перебуває на порядку денному».

Але наше суспільство зразка 2015-го зовсім не те, що було 2001-го. Ідучи шляхом страждань та випробувань, воно поволі набуває здатності давати самостійні переконливі оцінки будь-якому діячові. І горе тим із них, хто загубився у часі!