Прес-конференція Володимира Путіна цього разу зовні відрізнялася від попередньої. Та була дуже нудною, нинішня набагато веселіша.

Обійшлося без лицемірних похвал типу «ви наш єдиний і неповторний». Питання були гострими, відповіді на деякі з них - досить розпливчастими.

Вчергове підтвердилося думка, що внутрішня політика, економіка Росії та її фінанси не дуже цікавлять Путіна. Щобільше, складається стійке враження, що у цих матеріях він мало що розуміє, займатися ними не хоче і, якщо змога, відмахується як від надокучливої комахи, що дзижчить. Характерно, що відповідаючи на запитання щодо міжнародних справ, російський президент говорив вільно, без шпаргалки. Тільки-но йому довелося говорити про економіку, відразу пішли в хід заздалегідь заготовлені цифри, що нічого не означають.

І ще одне, що впадало в очі. Путін багато наводив даних, які просто не відповідають дійсності. Як ось про всиновлення дітей-інвалідів іноземцями. «Статистика показує, що випадків всиновлення наших дітей-інвалідів іноземцями набагато менше, ніж здорових дітей. Ніхто з іноземців не поривався ніколи всиновлювати хворих дітей». Дані офіційної російської статистики прямо протилежні. Іноземці всиновлюють більше дітей-інвалідів, ніж громадяни Росії. І на висловленій фальшивій підставі президент Росії відмовляється міняти дискримінаційний «закон Діми Яковлєва». Тим самим прирікаючи нещасних дітей на важке існування.

Нещодавно вся Росія напружено стежила за процесом родини Бейсенових. Алі Бейсенов - громадянин Росії, його дружина Юлія - ​​громадянка Німеччини, де й проживає подружжя з 2002 року. Маючи трьох власних дітей, вони вирішили вдочерити дівчинку Елю, що має низку вроджених патологій рук та кистей. Вже є домовленість із клінікою у Гамбургу, в ній згодні зробити дівчинці складну операцію, і тоді з'явиться надія на лікування. Однак Приморський крайовий суд відмовив у проханні про вдочеріння через те, що в разі смерті двох батьків дівчинку можуть віддати до одностатевої сім'ї. Аргумент про те, що одностатеві шлюби в Німеччині заборонені й такого не може бути за визначенням, суд врахувати відмовився. Широкий міжнародний резонанс змусив Верховний суд скасувати заборону на вдочеріння, і справа щасливо вирішилася. В інших випадках такі справи закінчуються трагічно для дітей. І це президента Росії не турбує. Він воліє відкрито брехати, посилаючись на статистику, яка суперечить його словам.

Друга показова тема - конфлікт із далекобійниками через запровадження обов'язкової оплати за проїзд дорогами великовантажних автівок. Збір такої плати здійснюється через систему «Платон», назва якої стала символом свавілля влади.

У ході прес-конференції Путін виправдовував запровадження системи «Платон» необхідністю отримати кошти на ремонт доріг. «Частина вантажів стала перекочовувати на автошляхи. З'явилася величезна кількість вантажівок, які негативно на неї впливають. А податок платять однаково». Насправді в Росії транспортний податок визначається індивідуально залежно від параметрів автомобіля. Не дивною є реакція далекобійників. Вони до останнього сподівалися на президента. Надії їхні не виправдалися, й багато хто почав замислюватися над переходом від економічних до політичних вимог.

І хоча міжнародні питання для Путіна є більш цікавими, не обійшлося без невеликих сенсацій. Зокрема, щодо України. Кореспондент УНІАН, обраний самим російським президентом, передав йому вітання від військовиків Александрова та Єрофєєва, яких судять у Києві. У відповідь почули щось новеньке. «Ми ніколи не говорили, що там [на Донбасі] немає людей, які займаються там вирішенням певних питань, зокрема у військовій сфері. Проте це не означає, що там присутні регулярні російські війська. Відчуйте різницю».

Треба відразу сказати, що різниця досить ясно виражена. Якщо на Донбасі не присутні регулярні російські війська, тоді що там роблять і які військові питання вирішують там громадяни Росії, котрі перебувають на військовій службі. Вони там діють без дозволу української влади, а відтак займаються незаконною діяльністю. Мало того, вони беруть участь у збройній боротьбі з регулярними частинами української армії або Національної гвардії. Тим самим здійснюючи злочини, що підпадають під дію відповідних законів нашої країни. Це такий собі привіт двом російським військовикам, яких судять у Києві. Виходить, і це визнав президент, що вони якраз і вирішували ті самі військові питання. Від них Росія вже відмовлялася, словами глави держави.

Мабуть у Кремлі зрозуміли, що президент наговорив багато зайвого і відразу ж розпочали гру «в не так зрозуміли». Прес-секретар президента Росії Пєсков роз'яснив, що «Там війна йшла, і люди їхали туди воювати, стріляли, брали участь у бойових діях - це і є військова сфера». Однак слово вже вилетіло. Не горобець, не впіймаєш.

Ще одна дивина. На Донбас так звані добровольці їхати можуть, оскільки, за словами Путіна, їм за участь у боях грошей не платять, і вони не є найманцями. Ось до Сирії з таких самих причин російським громадянам їхати не можна. За участь у сирійській війні не на боці військ Асада на батьківщині на них чекає кримінальне переслідування. При цьому в російському Кримінальному кодексі є стаття, що передбачає покарання за участь у незаконних збройних формуваннях на території іноземної держави. І закон не робить винятків, платили за це чи ні. Як тоді бути із подвійними стандартами. Проти цього так часто висловлювався російський національний лідер.

Часом здавалося, що Путін не зовсім розуміє, де знаходиться і про що говорить, розписуючись у непоінформованості. «Розумієте, про так званих туркоманів я й не чув. Я знаю, що туркмени живуть, наші рідні туркмени, в Туркменістані, а тут не зрозуміти нічого ... Нам ніхто нічого не говорив».

Це при тому, що сирійські туркмени або туркомани - третій за чисельністю етнос країни. Вони жили на цій землі ще тоді, коли ніякого Туркменістану не було. МЗС не доповідав, що російського посла в Анкарі неодноразово викликали до місцевого закордонного відомства й заявляли протести з приводу туркоманів. Якщо не доповідав, то терміново необхідні кадрові рішення, оскільки відсутність такої важливої ​​інформації схоже на державну зраду.

Що не доповідала розвідка? Тоді теж потрібно щось вирішувати з її керівництвом. І, нарешті, як ухвалювалося рішення про проведення військової операції у Сирії, як вона опрацьовувалася, і яким чином затверджувалися відповідні директиви. Не доповіли найважливішу інформацію верховному головнокомандувачу. Час запідозрити діяльність іноземної агентури в головному військовому органі країни.

І ще одне. Очевидним є пропагандистський прокол. Туркмени Сирії - міжнародно визнаний учасник сирійського врегулювання. Як можна було їх не помітити? Як без них вести перемовини про врегулювання конфлікту.

Зрештою. Прес-секретар Дмитро Пєсков професійний тюрколог. Міг би й пояснити своєму начальникові, хто такі туркомани й де вони живуть у Сирії.

Прикинувся некомпетентним? Як же так? Сьогодні не знає про туркоманів, завтра ще про щось життєво важливе знати не буде. Й такому капітанові корабля держави російської довіряє 85-90% громадян. Або цифри не відповідають дійсності.

Хоча в Москві все частіше говорять, що Путін домігся від Вашингтона обговорення сирійського питання на двосторонній основі, залишається враження видачі бажаного за дійсне. Насправді Москва змушена погодитися на відхід Асада в принципі. На перемовини з представниками сирійської опозиції.

І з Україною також не все відбувається по-московськи. Крим вже лементує, що грошей не дають, хоча й обіцяли. Як у такій обстановці продовжувати утримувати «ЛНР»/ «ДНР». Та ще Придністров'я щодня плаче, що фінанси співають романси.

До весни, коли визначиться рівень цін на нафту, слід очікувати серйозної зміни позиції Росії. Москва почне відступати. Гроші закінчаться, а з ними й агресивність. На разі ж питання будуть залишатися без відповідей внаслідок відсутності таких у російської влади.