Дуже добре, що вийшли Зоряні Війни. Українці мусять подивитися на це як у дзеркало.

1. Незважаючи на те, що люди у світі Зоряних Воєн та в Україні начебто розумні, а ресурси величезні, - вони знов і знов ходять по колу одних і тих самих проблем. Безкінечна ‪‎зрада‬, незважаючи на те, що дуже часто ‪перемога‬. Сила, якою не вміють керувати. Роки минають, а ті самі ситуації знов і знов повторюються. Про це вже писав Сергей Дацюк.

2. Безумовний пріоритет політики над економікою. Республіка та Імперія, Опір та Вищий Порядок. Нам постійно показують їхню галактичну битву. Тим часом мільйони чи мільярди людей, які працюють, щось виробляють, фінансують цей галактичний парад зірок, масово гинуть на лінії зіткнення - цього всього начебто нема. Влада - єдина цінність. Нічого не нагадує?

3. Як результат перших двох факторів - там немає розвитку. В часи малого Енікена та в часи його онука ті самі космічні крейсери, ті самі Х-винищувачі, ті самі світлові мечі. Подумайте, скільки всього змінилося у нашому світі з часів вашого діда. Ходіння по колу + вторинність економіки = відсутність розвитку. Нічого не нагадує?

Ну і, нарешті, сюжетна бідність. Звичайно, у них неабияк крутіше: у них б'ються на світлових мечах, а у нас склянками кидаються. Нам є куди рости.