На початку жовтня мене запросив у гості Костянтин Зінкевич в Володимир-Волинський. «Чому б не поїхати?», - подумав я?

Мій маршрут пролягав шляхом Київ-Ковель-Володимир-Волинський (надалі Володимир). З Ковеля до Володимира я їхав приміським дизель-поїздом (надалі поїзд) Ковель-Львів. І тут почалось найцікавіше.

При посадці на поїзд частина дверей не відкривалась, з мого рота йшла пара - так холодно було в вагонах, а туалети смерділи. Також дизель-потяг прибув на ст. Володимир-Волинський на тридцять хвилин пізніше графіку. "Синок, це ж постійно таке, з року в рік, нічого тут не зміниш," - розповідали мені бабульки.

Я був шокований ситуацією, що сталась, і мене переповнювали емоції. Я захотів написати про зраду на фейсбуці, позначити в коментарях всіх депутатів і частину міністрів. Але потім згадав, що я адекватний і тому зробив скаргу по даній ситуації начальнику Львівську залізницю.

На цьому можна було б ставити крапку, так як дизель-поїзд мали відправити на сезонний технічий огляд, що є вже перемогою. Але так би було дуже банально.

Так як були вибори, я вирішив цим скористатись.

Вирішив зібрати звернення від пасажирів щодо даної проблеми, паралельно підключивши кандидата на мери міста Костю Зінкевича та кандидата в Волинську обласну раду Олексія Панасюка. Хлопці агітували за себе на вокзалі, паралельно ми збирали звернення, котрі кожен пасажир підписував окремо. Віктор Гарвона підкинув ідею, як і що можна покращити по якості перевезень. Я розробив звернення, декілька разів його модернізовував за проханням пасажирів.

Було зібрано близько 250 звернень від громадян.

Щоденно відправлялось по 10-15 звернень листами, решта - закидувалось опісля приїзду в Київ в скриньку для зверненнь Укрзалізниці. Кожне звернення, згідно ЗУ "Про звернення громадян" реєструвалось і перенаправлялось виконавцю на Львівській залізниці. Паралельно, внаслідок масовості, опрацювання звернень було взято керівництвом УЗ під контроль.

Відповіді з Укрзалізниці інформували громадян, що їхні звернення направлені до Львівської залізниці для вирішення по суті.

Згодом були підключені народні депутати Ігор Мосійчук, Ігор Луценко та Андрій Іллєнко, які зробили депутатські звернення по ситуації на начальника УЗ, Львівської Залізниці та міністра інфраструктури.

Опис ситуації:

Приміський дизель-потяг Ковель-Львів (надалі потяг) їздив зламаним, як наслідок, він не дотримувався графіку, був без опалення (в результаті я змерз), не відчинялись міжвагонні та автоматичні двері та антисанітарійні туалетами. За словами пасажирів, це повторюється з року в рік.

Хто відповідає за ситуацію:

1) Укрзалізниця та її структурний підрозділ ДГТО "Львівська Залізниця"

2) СЕС (Держсанепідслужба), щодо виміру температури в поїздах та вжиття необхідних заходів.

Механізми дій:

1) Скарга від себе на Львівську УЗ.

2) Розробка шаблону звернень від громадян України, щодо ситуації з даним поїздом.В процесі шаблон двічі корегувався, так як люди давали додаткову інформацію. Костянтин Зінькевич, Тарас Ярмолик, Панасюк Олексій - допомогали в поширенні звернень та матеріалами на них. Віктор Гарвона, дякую за консультації.

3) Збір звернень від пасажирів. Було зібрано біля 250 звернень.

Під цей потяг я з волонтерами руху "Активіст", підходив та пропонував людям підписати шаблон звернення до начальника УЗ Олександра Завгороднього. Люди охоче підписували. Варто зазначити, що для кращого результату, звернення підписувались кожним громадянином окремо, та з вказанням своїх даних, щоб отримати зворотню відповідь.

4) Щоденнно відправлялось приблизно 10-15 звернень листами, всі інші збирались та потім поступово, протягом декількох діб були занесені в головний офіс Укрзалізниці. Також були зроблені електронні звернення.

Кожний пасажир,який підписував звернення вказував зворотню адресу, дату і підпис. Як наслідок, канцелярія Укрзалізниці забов'язана була реєструвати кожне таке звернення як окреме та надавати окрему відповідь Тобто 250 відповідей.

5) Надалі, паралельно з занесенням звернень від громадян, підключились народні депутати.

Якщо я правильно пам'ятаю, то від Ігоря Луценко полетіло звернення на Пивоварського, від Ігоря Мосійчука звернення полетіло на начальника Львівської Залізниці Богдана Піху, від Андрія Іллєнка - звернення на начальника УЗ Олександра Завгороднього, та окремо продублювано на СЕС (Держсанепідслужби).

Відповідь я бачив лише Андрію Іллєнку. Її і додаю.

Результат:

1) Начальник приміських перевезень Львівської залізниці отримав дисциплінарне покарання. Громадським активістам цього не вдавалось раніше.

2) Розроблено програму відновлення поїздів з урахуванням скарг та встановлений контроль від Укрзалізниці. (Зараз пішов запит по програмі, але то інша історія.)

3) Замінили зламаний приміський потяг на відремонтований.

4) Зараз працює СЕС, але там максимум - притягнуть до адмінвідповідальності.

Думаю, що результатами задоволені всі, окрім чиновників Львівської залізниці.