21 грудня 2015 року арбітражна палата Комітету з етики ФІФА усунула від футбольної діяльності на 8 років президента ФІФА Йозефа Блаттера і президента УЄФА Мішеля Платіні. «Футбол 24» розбирався з можливими наслідками скандалу та їх впливом на український футбол.

За що покарали Блаттера і Платіні

Приводом для такого суворого покарання Блаттера і Платіні став незаконний платіж на суму у 2 мільйони швейцарських франків від Блаттера на рахунок Платіні в лютому 2011 року. Заплатив швейцарець за послуги, які надавав йому француз в період з 1999-го по 2002 рік, працюючи на посаді радника президента ФІФА.

Блаттер стверджував, що нічого у цьому незаконного немає, просто ФІФА не змогла заплатити обіцяну винагороду вчасно через фінансові проблеми, пов'язані з банкрутством комерційного партнера ФІФА - маркетингової компанії ISL. У той же час в період з 1999 по 2002 роки рахунки ФІФА показали 115 мільйонів швейцарських франків прибутку. При цьому сума винагороди Платіні не значилася в договорі, підписаному в липні 1999 року чиновниками. Блаттер просто скористався своїм статусом президента ФІФА, а обидва чиновники стверджують, що про все домовилися усно. І це, власне, незаконно, хоч Блаттер посилається на Статут ФІФА, де можливість усних домовленостей прописана.

«Конфлікт інтересів»

«Панове Блаттер і Платіні опинилися в ситуації конфлікту інтересів, не повідомили про цей платіж, котрий не має жодного правового підгрунтя, продовжували виконувати свої обов'язки. Їх свідчення щодо усної домовленості визнані недостатніми», - повідомляється в офіційній заяві арбітражної палати Комітету з етики ФІФА. Палата повідомляє, що доказів недостатньо для пред'явлення звинувачень у корупції, але цілком вистачає, щоб звинуватити Блаттера і Платіні в порушенні статті 20 (пункт 2) «Кодексу ФІФА з етики» (дарування і прийняття подарунків та інших пільг).
Також цей грошовий переказ дивним чином збігся у часі з майбутніми виборами на посаду президента ФІФА в 2011-му. Головних претендентів було двоє - Блаттер і Платіні (не враховуючи катарця Мохаммеда бін Хаммама, який ішов на вибори в якості опозиції до швейцарця, але підтримкою не обзавівся). Француз у підсумку свою кандидатуру зняв.

Що буде далі

Блаттер оголосив, що готується подавати апеляцію на це рішення у спортивний арбітражний суд (CAS) в Лозанні (Швейцарія). У тому числі буде відстоювати і честь француза («Платіні - чесна людина!»). Але шансів на те, що Блаттер і Платіні будуть повністю реабілітовані, майже немає. Платіж незаконний. Факт прямої корупції хоч і не доведений, але репутація обох зіпсована. І, як мінімум, Мішель Платіні точно не зможе взяти участь у виборах на пост президента ФІФА, призначених на 26 лютого 2016 року. Вердикт у справі його апеляції до того моменту навряд чи встигнуть оголосити.

Від УЄФА на вибори піде генсек цієї організації Джанні Інфантіно.

Як це позначиться на українському футболі



Якщо з приводу відходу зі сцени «претендента» на Нобелівську премію миру (висловлювалися такі ідеї у Росії) Йозефа Блаттера ми плакати не будемо, то подія з Платіні заторкне і Україну. Француз завжди був досить лояльним до нашої країни і нашого футболу. Нагадаємо, саме він займав пост президента УЄФА в 2007 році, коли Україна з Польщею несподівано виграли тендер на проведення Євро-2012 в Італії, яку на той час вважали фаворитом. На Апеннінах тоді на етнічного італійця Платіні навіть образилися, мовляв, «що ж ти, Мікеле, невже не міг підсобити землякам?»

І під час самої підготовки до Євро-2012, коли ми, здавалося, безнадійно відставали від графіків, Платіні нас терпів. Підганяв, вимагав прискоритися, але заяв про те, що УЄФА розглядає варіант перенесення Євро-2012 в іншу країну, від нього ніхто так і не почув.

Нарешті, згадаймо, що Платіні рік тому приїжджав до Києва і навіть зустрічався з Президентом України Петром Порошенком. Прихильники «теорії змови» припускали, що шеф європейського футболу приїхав в Україну, щоб переконати відпустити кримські клуби в чемпіонат Росії. Але - нічого подібного. Навпаки, незабаром після тієї зустрічі було оголошено, що Київ і НСК «Олімпійський» подадуть заявку на проведення фіналу Ліги чемпіонів в одному з найближчих сезонів. Правда, дискваліфікації стадіону та расистські скандали майже звели нанівець наші шанси отримати таке право в близькому майбутньому.

Та й не слід забувати, що представник України у вищому ешелоні влади УЄФА, один з віце-президентів Григорій Суркіс, неодноразово висловлював підтримку саме французові.