Вже другий рік поспіль Верховна Рада під тиском Президента та Уряду ухвалює державний бюджет вночі, за кілька днів до Нового року. Цьогоріч це сталося 25 грудня о 4-й ранку, на католицьке Різдво. Голосування довело, що правлячої коаліції де-факто не існує. Бо проти такого формату ухвалення та і самого бюджету-2016 послідовно виступала фракція «Батьківщина», а під час голосування за проект бюджету до неї долучилась і «Самопоміч», представники якої віддали за урядовий проект лише один голос.

Потрібні голоси добиралися навіть не з «Опозиційного блоку», а з когорти «незалежних» депутатських груп. Це вчергове довело недолугість виборчого закону та тотальну безвідповідальність, яку він надає народним депутатам.

Разом із бюджетом парламент ухвалив зміни до Податкового кодексу та ввів низку обмежень на соціальні видатки. Відповідно до них із нового року суттєво збільшується податкове навантаження як на бізнес так і на доходи фізичних осіб, а от соціальні видатки - скорочуються. Замість цього зростають видатки на утримання чиновників та реверсивного апарату, під голосні заяви можновладців про «суттєве зростання оборонних видатків». Що це суцільна брехня, стає зрозумілим навіть при першому погляді на додаток №3 до держбюджету (Розподіл видатків Державного бюджету України на 2016 рік). Збільшення фінансування всього оборонного сектору в наступному році зросте, порівняно з нинішнім, на 12% (до більше ніж 100 млрд грн). Саме на стільки, за прогнозами, збільшиться й інфляція. Тобто, оборонні видатки не зростуть ані на копійку. Їх лише проіндексують відповідно до планового зростання цін. Якщо більш ретельно розглянути видаткову частину держбюджету, виявляється, що бюджети МВС (40,8 млрд грн), Національної поліції (14,7 млрд грн) та Національної гвардії (9 млрд грн) разом перевищують бюджет Міністерства оборони (55 млрд грн). До речі, на озброєння планують витратити близько 8% від бюджету МО (4,7 млрд грн), а майже 80% спрямують на грошове та матеріальне забезпечення військових.

Ще одним цікавим фактом є те, що видатки на утримання адміністрації Президента України (1,390 млрд грн) майже на третину перевищують видатки на забезпечення діяльності парламенту (0,941 млрд грн.), що свідчить про існування у нас скоріше президентсько-парламентської форми правління, хоча за чинною Конституцією Україна – парламентсько-президентська республіка.

До яких змін потрібно приготуватися бізнесу і звичайним громаддям у новому році? Щодо податків:

1. Зниження ставки єдиного соціального внесу до 22% (це єдине зниження податків);

2. Виплати зарплат мобілізованим покладено на роботодавців. Зі ст.119 КЗпП прибрали норму про те, що середня зарплата за місцем роботи на період військової служби компенсується з бюджету;

3. Збільшення ставки податку на доходи фізичних осіб із 15 до 18%. Чому збільшення? Тому що ставка у 20% застосовувалась із доходів, що перевищують 10 мінімальних зарплат. Такі доходи отримували менш ніж 3% працюючих українців. При цьому, як зазначає економіст Дмитро Боярчук, податкова соціальна пільга залишається незмінною - 50% від мінімальної заробітної плати (689 грн). Порівняно з 2015 роком майже не змінюється коло платників, які мають право застосовувати цю податкову соціальну пільгу: вона буде надаватись для заробітних плат не вище 1 930 грн (для порівняння - попереднім проектом пропонувалось збільшити рівень зарплат для застосування соціальної пільги до 4 134 грн);

4. Збереження військового збору (1,5%);

5. Для платників ІІІ групи зменшено річний обсяг загального доходу до 5 млн грн (нині - до 20 млн грн) одночасно зі збільшенням податкових ставок з 2% до 3% для платників ПДВ, та з 4% до 5% для неплатників ПДВ;

6. Підвищення ставки єдиного податку для ІV групи платників (сільгосппідприємств) у 1,8 раза;

7. Змінено спецрежим ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників. У 2016 році діятимуть диференційовані підходи до розподілу нарахованих сум ПДВ для: а) рослинництва: 15% від ПДВ залишається виробнику на спецрахунку, 85% - перераховується в бюджет; б) свинарства та птаховиробництва - 50% на 50%; в) скотарства: 80% ПДВ залишається підприємству, 20% - в бюджет;

8. Підвищення ставок акцизного податку у 2016 році відбуватиметься у кілька етапів та суттєво збільшить для українців вартість підакцизних товарів, насамперед це стосуватиметься алкоголю, тютюну та палива;

9. Збільшено ставки збору з власників квадратних метрів - до 3% від мінімальної заробітної плати за 1 кв. м площі (встановлюють місцеві ради), нині - до 2%. Водночас скасовано пільги для складських та промислових будівель.

Щодо зменшення соціальних стандартів:

1. Зростання соціальних стандартів заплановано на 0,5% меншим за розмір інфляції (12% проти 12,5%). А сама інфляція закладена вдвічі меншою, ніж це прогнозується на базі аналізу зовнішніх та внутрішніх чинників. «Враховуючи зниження цін на світових ринках сировини і напівфабрикатів, а також мінімальну кількість інвестиційних джерел зростання, вважаю, що прогноз по зростанню ВВП завищений. Для консервативного сценарію реальним є 0%. Те ж саме стосується і інфляції. Інфляційні очікування високі, і за підсумками року можуть скласти 15-20%», - вважає економіст Андрій Блінов.

2. Послуги закладів культури, бібліотек і музеїв будуть платні. Також їм дозволено приймати «добровільні внески».

3. Харчування в дитячих садках стане повністю платним. Для пільгових категорій і малозабезпечених сімей безоплатне харчування зберігається... за рахунок місцевих бюджетів. Харчування в школах для дітей-сиріт, малозабезпечених (в 1-4 класах) та дітей з особливими потребами - тільки за рахунок місцевих бюджетів.

4. Доходи населення будуть індексуватися тільки якщо інфляція за місяць перевищить 3%, а не 1%, як раніше. Тобто, при запланованій інфляції у 12,5% це означатиме - ніколи. Нагадаю, що в 2015 році інфляція перевищила 42%, але більше 3% за місяць вона фіксувалась всього два рази. Відповідно, навіть при загальній інфляції в 50%, індексація може становити до 10%.

5. Для отримувачів пільг, субсидій, пенсій і зарплат із бюджету ліквідується банківська таємниця. За запитом держорганів банки зобов'язані розкривати інформацію про відкриті рахунки, обороти та залишки на них. Інформація буде даватися про всіх членів сім'ї пільговика (ст. 62 Закону «Про банки і банківську діяльність»).

6. Максимальний розмір всіх пенсій обмежений десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних, до того ж до 2017 року зберігається практика зменшення пенсій працюючим пенсіонерам на суму одержуваної зарплати.

7. Скасовано нижню граничну межу розміру державної допомоги одиноким батькам (не менше 30% прожиткового мінімуму). Тобто з 2016 року вони можуть взагалі нічого не отримати.

Ухвалення вищезгаданих змін до податкового і соціального законодавств, а також Бюджету-2016 означає, що для громадянина сплата податків - це економічний злочин проти власного здоров'я, освіти та безпеки. Кожна копійка, що вийде з кишені чи гаманця у формі податків - це втрата можливості купити ліки для себе чи батьків або ж підручники для дитини. Оскільки головне призначення нового бюджету полягає у покритті витрат на утримання армії чиновників та репресивного апарату завдяки зменшенню соціальних видатків, то його наповнення йде у розріз із інтересами більшості населення. Це провокує посилення ненависті до влади та зростання рівня тіньової економіки, яка стає чи не єдиним інструментом, що допомагає виживати українцям.

Наступний рік запам'ятається подальшим зниженням доходів населення, зростанням безробіття та злочинності. Але в цьому є і позитив. Оскільки погіршення ситуації буде невпинним, послідовним і тривалим, частина українців нарешті отримає шанс зрозуміти: все, що відбувається - наслідок низки хибних політичних виборів, зроблених у минулому. А вже після того, як це стане зрозумілим, з'явиться надія на свідомий вибір у майбутньому, коли за «кулю-в-лоб» чи «закінчення війни за години» проголосує меншість, а не більшість українців.

Юрій ГАВРИЛЕЧКО для UAINFO